На Київщині «чорні археологи» розкопали давнє городище. ФОТО

Мова йде про пам’ятку доби Київської Русі. Колись на тому місці знайшли дві печатки Володимира Мономаха, тож, ймовірно «чорні археологи» шукали саме такі скарби.

Про це йдеться у сюжеті проекту "Перші про головне" на телеканалі ZIK.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

У селі Русанів, що на Київщині, невідомі розкопали могили на давньоруському городищі ХІІ століття. Це місце засновував ще Володимир Святославович. Та й колись там базувалось і фортифікаційне укріплення, тож під шарами ґрунту могли бути справді цінні експонати.

Та фахівці розповідають: оцінити грошову вартість завданої шкоди вже неможливо. Чорні археологи поспіхом загубили лише одного невеличкого ножа.

"Йому десь років 800. Та сюди йдуть не за тим. у 90-му році в тій частині була розкопана невелика ділянка, де знайшли дві печатки Володимира Мономаха. Ці речі набагато коштовніші", – кажуть археологи.

Також експерти відзначають, що на місці злочину діяли не просто звичайні металовикопувачі. Мовляв, працювали професійно та системно. Копали, очевидно, великою групою і не один день.

"Їхні копанки мають геометричний характер та навіть зорієнтовані за віссю, за сторонами світу. Це професійне бачення", – наголошує працівник інституту археології Всеволод Івакенко.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

Хоча й пам’ятка належить державі, відповідальних за її стан немає. Навколо городища – жодних огорож, лише – охоронний знак, на який зловмисники не звернули уваги.

Утім, представники культури переконані, що копачі йшли цілеспрямовано, до того ж безкарність такого промислу заохочує багатьох. А весна – саме початок "нового сезону".

"У Міністерства немає ані людей, ані ресурсів, щоб самим їздити і ловити. Єдине, що можемо зробити – це звернутись до правоохоронних органів та сподіватися, що їм вдасться довести ці випадки як кримінальну справу", – зазначив заступник керівника Управління культурної спадщини Мінкульту Богдан Моця.

 Сліди "роботи" чорних археологів. Фото: Гавриленко Филипп

За умисне знищення або руйнування культурної, історичної чи археологічної пам’ятки передбачено кримінальну відповідальність. Винні навіть можуть позбутися волі на п’ять років. Поліція ж зафіксувала факт історичного вандалізму та внесла матеріали справи до єдиного обліку.

"Будемо проводити слідчі дії щодо пошуків. Здійснюватимемо допити свідків та місцевих жителів", – прокоментувала слідча Броварського відділу поліції Марія Хижна.

Та поки що тенденція розкриття таких справ невтішна – жодного позитивного прикладу. Науковці сподіваються на ухвалення нового закону, який би краще контролював культурно-історичну спадщину.

Нагадуємо, що недавно "чорні археологи" намагалися пограбувати найвищий скіфський курган України.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.