Відтепер українські прикордонники відзначатимуть професійне свято 30 квітня

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення Дня прикордонника України 30-го квітня». Глава держави, під час урочистостей з нагоди 100-річчя із Дня створення Корпусу кордонної охорони УНР (ККО), що проходили у столиці на Софійській площі, наголосив, що День прикордонника має бути співзвучним з реальними історичними подіями саме в Україні.

Про це йдеться на офіційному інтернет-представництві Президента України Петра Порошенка.

 Фото: president.gov.ua

Звичайний для всіх травневий День прикордонника, який раніше святкувався 28 травня, походив від Дня прикордонних військ КГБ колишнього СРСР. Але ця історія – не наша, тож саме тому було ухвалено рішення про встановлення нової дати професійного свята українських прикордонників – доречної для незалежної України та обґрунтованими її історією.

Запровадження нової дати святкування професійного свята українських прикордонників здійснюється у контексті проведення декомунізації в нашій державі та низки ефективних і результативних кроків, які були здійснені в Україні за останні чотири роки, які зміцнили нашу національну ідентичність.

Нагадуємо, що наприкінці квітня 1918 року слов’янська група окремої запорізької дивізії армії УНР під командуванням полковника Володимира Сікевича, звільнивши велику частину Донбасу вийшла на міжнародно визнаний кордон з Росією і тодішнім Доном.

Полковник Сікевич встановив на кордоні земель українських і війська Донського сторожу, дві гармати та під їх салют розгорнув український прапор.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.