Історики знайшли свідчення кривавої різанини в шведському селі

Археологи знайшли свідчення того, що 1500 років тому на село Сандбі Борг на шведському острові Еланд напали загарбники.

Вони влаштували різанину та залишили після себе мертві тіла, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на Antiquity.

Село на острові винищили загарбники. Фото: Ancient Origins. 

У поселенні було 50 будинків, в яких проживало 200-250 чоловік. Під час розкопок на території трьох будинків дослідники знайшли 26 скелетів зі слідами травм.

У тому числі там були останки п'ятирічної дитини і двомісячного немовляти. Два скелета були частково обвуглені. Один з кістяків належав 15-річному підлітку.

Останки людей виявили і на вулицях. Отримані загиблими травми характерні для зіткнень з противником. Дослідники припускають, що загарбники прибули в село і одночасно вломилися в кілька будинків.

На території села збереглося безліч золотих і срібних прикрас, але абсолютно відсутня зброя. Загарбники могли забрати її в якості трофеїв або данини богам. Письмових або усних згадок про події в цьому селі вчені не виявили, але жителі сусідніх сіл досі обходять це місце стороною.

Нагадуємо, що у квітні археологи знайшли середньовічні скарби епохи Гаральда Синьозубого.

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.