Неандертальці могли вимерти, бо погано спілкувалися — науковці

Вчені встановили, що мозок неандертальців був не менший, ніж у кроманьйонців. Неандертальці мали відносно невеликі відділи мозочку, пов'язані з мовою і соціальним життям.

Це могло бути причиною їхнього вимирання, повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням науковий журнал Scientific Reports.

"Ми показали, що мозочок у неандертальців були трохи меншим, ніж у кроманьйонців, особливо з правого боку. Як правило, чим більший мозочок у людини, тим краще розвинені її когнітивні здібності і соціальні навички, в тому числі вміння розмовляти. Ці невеликі відмінності могли зіграти вирішальну роль у вимирання неандертальців", — пише Такеру Акадзава з Технологічного університету Коті, Японія і його колеги.

Різні вчені припускають, що неандертальці могли вимерти 50, 45 або 30 тисяч років тому. Прихильники пізніх дат вимирання неандертальців вважають, що в їх зникнення були замішані наші предки. Вони перемогли у конкурентній боротьбі завдяки більш досконалим знаряддям праці, культурі, мові та більшій всеїдності.

Дослідження показують, що неандертальці вміли говорити й не поступалися кроманьйонцям в умінні виготовляти кам'яні рубила, списи і кістяні інструменти. Це змушує багатьох антропологів сумніватися в цих теоріях.

Недавно вчені виявили, що мозок неандертальців розвивався не так, як нервова система сучасних людей. Акадзава і його колеги припустили, що мозок неандертальців міг бути влаштований зовсім не так, як у кроманьйонців.

Щоб перевірити цю ідею, вчені створили усереднену модель мозку людини і порівняли її із зліпком черепної коробки неандертальця.

Для цього зібрали групу з тисячі добровольців, просвітили їх мозок за допомогою МРТ і потім провели аналогічну процедуру з 24 черепами неандертальців. Отримані знімки вчені об'єднали за допомогою комп'ютерних програм і вирахували типовий об'єм всього мозку в цілому окремих регіонів, в тому числі кори, великих півкуль і мозочка.

Ці дані допомогли вченим зрозуміти, як відмінності у розмірах різних частин мозку впливають на розумові здібності, вміння говорити, глибину пам'яті та інші здібності людей. Як виявилося, мозок неандертальців мав кілька унікальних рис, які робили їх несхожими на наших предків.

Великі півкулі у них були більші, ніж у кроманьйонців, а їх задні і бічні відділи мали дещо іншу структуру. Їхній мозочок був помітно меншим, ніж у сучасних людей, особливо його права половина, пов'язана з мовою та спілкуванням.

Все це говорить про те, що наші предки мали трохи вищий рівень інтелекту, краще говорили і більше спілкувалися один з одним, ніж неандертальці.

Як повідомлялося, археологи знайшли скарби епохи данського короля Гаральда І Синьозубого.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.