АНОНС: У Києві презентують документи про те, як Польща боролась проти українських націоналістів

Двотомний збірник документів допомагає розібратись, як і коли утворився Провід ОУН на території сучасної Польщі, чому польська та радянська комуністичні спецслужби боролися проти українського підпілля, хто видав своїх колег по підпіллю, а хто не зламався і загинув за ідею незалежності. Матеріали охоплюють період з 1944 по 1950 роки.

Про це "Історичній правді" повідомили в Архіві СБУ.

 

Польські та українські історики працювали над збірником документів "Організація Українських Націоналістів в Польщі в 1944—1950 роках. Ліквідація керівних структур" 7 років.

Опубліковані матеріали дають підстави для поглиблення дискусії про польсько-український конфлікт, який тривав на території спільного проживання народів у 1944–1947 роках.

Це перша наукова розвідка такого масштабу в українській історіографії, яка розкриває тему діяльності українських націоналістів у тогочасній Польщі.

Документи, які були раніше недоступними для загалу, розповідають про керівництво ОУН так званого Закерзонського краю (на сході сучасної Польщі). Це історії життя та діяльності крайового провідника Ярослава Старуха на псевдо "Стяг", його заступника і референта пропаганди Василя Галаси —  "Зенона", командувача УПА (військова округа "Сян") Мирослава Онишкевича — "Ореста" і керівника Служби безпеки Петра Федоріва — "Дальнича".

Польський Інститут національної пам’яті, Архів СБУ та інші упорядники двотомника спробували розібратись, з якого саме часу Провід ОУН у Польщі став об’єктом уваги та дій польської Служби безпеки. Також: як радянська сторона підтримувала ці дії і чому тільки у 1947 році справа дійшла до ефективних дій проти Проводу, що завершилося загибеллю та арештом членів керівництва ОУН.

Презентоване видання є тримовним (російська, українська та польська), складається з двох томів та має 1500 сторінок.

Учасники презентації:

  • Андрій Когут — директор Архіву Служби безпеки України
  • Мажена Крук — директор Архіву IPN
  • Юрій Шаповал — головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса
  • Єжи Беднарек — заступник директора відділення історичних досліджень IPN
  • Володимир Ковальчук — провідний науковий співробітник ГДА СБУ
  • Марцін Маєвський — начальник самостійної секції архівних досліджень та видання джерел Архіву IPN

До участі також запрошені історики та архівісти, що працювали над збірником документів: Володимир В’ятрович, Іван Патриляк, Сергій Кокін, Станіслав Кульчицький, Ігор Кулик, Володимир Бірчак.

Час: 22 травня, вівторок, 14.30

Місце: Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України ім. І.Ф.Кураса, вул. Генерала Алмазова, 8 (вхід з вулиці Арсенальної)

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.