АНОНС: У НМІУ – лекція "Козак на Дніпрі – як качка на воді"

5 травня Національний музей історії України запрошує на лекцію "Козак на Дніпрі – як качка на воді", присвячену такій маловідомій сторінці української історії як річковий флот у військових кампаніях Богдана Хмельницького (1648–1657 рр.).

На відвідувачів чекає цікава розповідь про побудову байдака (річкового транспортного засобу XVII ст.) і про експериментальні водні походи на ньому реконструкторів козаччини, теорія та практика річкової справи.

Після лекції усі охочі зможуть записатися на практикум, що відбудеться цього літа на Дніпрі. Практикум стане продовженням теоретичної частини та дасть змогу опанувати основи ходіння на веслах та під вітрилом на репліці старовинного річкового судна. 

 

Захід проводить військово-історичний клуб "Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового козацького полку", який займається реконструкцією реєстрового козацтва війська Гетьмана Богдана Хмельницького середини XVII ст.

Проект "Дні військово-історичної реконструкції в НМІУ" – це лекторій інтерактивного формату про побут, обладнання, зброю, уніформу та життя війська в різні історичні періоди – від античності до Другої світової війни.

Учасники проекту – відомі фахівці з військово-історичної реконструкції, воєнної історії, історики костюму та зброї, учасники військово-реконструкторського руху.

Кульмінацією "Днів військово-історичної реконструкції" стане фестиваль живої історії під відкритим небом – Історичний Фестиваль "Цивілізація", який відбудеться на території музею 27 травня – у День Києва.

5 травня, субота, 12.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Організатори: Національний музей історії України, проект Likбез. Історичний Фронт та Історичний фестиваль "Цивілізація".

Вартість квитка до музею на лекцію – 30 грн.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.