Українська правда
Історична правда

Опублікували невідомі щоденники Ейнштейна. І знайшли ксенофобію

15.06.2018
Версія для друку

Ми знаємо Альберта Ейнштейна як геніального фізика та ікону гуманізму, що не боялася говорити про загрозу нацизму і порушення прав людини. Але з публікацією приватних щоденників Ейнштейна з його туру Азією у 1920-х роках все стає не так однозначно.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на The Guardian.

The Guardian пише про расистські коментарі фізика щодо людей, яких він зустрічав у мандрівках, особливо в Китаї.

Написані між жовтнем 1922-го та березнем 1923-го, щоденники показують роздуми науковця про його подорожі, науку, філософію та мистецтво.

Ейнштейн, який раніше описував расизм як "хворобу білих людей", у Китаї описує "працьовитих, брудних, тупих людей", яких там зустрічає.

Він пише, як "китайці не сидять на лавочках під час їжі, але присідають як європейці, коли справляють нужду у листяних лісах. Усе це стається спокійно і скромно. Навіть діти бездушні і виглядають тупими".

Після того, як він написав про "плодовитість" китайців, він продовжив:

"Було б шкода, якби китайці витіснили всі інші раси. Для таких, як ми, лише думка про це невимовно похмура".

Сторінка з подорожнього щоденника Ейнштейна, який він вів під час мандрів Китаєм у 1922 році. Опублікував The Guardian з дозволу Albert Einstein Archives, the Hebrew University of Jerusalem та the Morgan Library & Museum

Зеєв Розенкранц, старший редактор та помічник директора "Проекту "Документи Ейнштейна" (Einstein Papers Project) із Каліфорнійського інституту технологій, каже:

"Думаю, багато коментарів неприємно нас вражають: особливо те, що він казав про китайців.

Ці коментарі контрастують з публічним уявленням про велику ікону гуманізму.

"Думаю, доволі шокує читати це і порівнювати з його більш публічними виступами. Він не збирався їх публікувати".

Речник Принстонського університету, який вперше опублікував сторінки щоденника, сказав: "Вперше мандрівні щоденники Енштейна стануть більш доступними кожному, хто не є серйозним дослідником фізика".

Вважають, що подальші уривки в щоденниках написані для пасербиць Ейнштейна в Берліні, поки він з дружиною подорожував Азією, Іспанією та Палестиною, і як пам’ятні записи.

"Вони показують, що він писав про китайців: "Своєрідна стадоподібна нація [ … ] часто більше схожа на автоматів, ніж людей".

Пізніше він додав, за словами Розенкранца: "Я помітив, якою маленькою є різниця між жінками та чоловіками. Не розумію, якою згубною привабливістю китайські жінки володіють, що чарує відповідних чоловіків до такої міри, що вони нездатні захиститись від грізного благословення нащадків".

Тобто чим китайські жінки чарують чоловіків, що ті заводять з ними дітей.

У Коломбо на Цейлоні Ейнштейн пише, як місцеві "живуть у великому бруді та значному смороді на рівні землі".

Додаючи, що вони "роблять мало і потребують мало. Простий економічний цикл життя".

А ось сприйняття японців, яких він зустрічає, більш позитивне.

"Японська ненав’язливість, порядність, загалом дуже приваблює. Чисті душі, яких нема ніде більше серед людей. Потрібно любити і помилуватися цією країною", – писав фізик.

Але Розенкранц зауважує, що Ейнштейн також зробив висновок, що "інтелектуальні потреби цієї нації здаються слабшими за їхні художні – природна схильність?".

За словами Розенкранца, щоденники Енштейна показують "біологічне походження передбачуваної інтелектуальної неповноцінності японців, китайців та індійців може виглядати як расизм – у них інші люди змальовані біологічно неповноцінними, а це чиста ознака расизму".

Найбільш прояв у цьому відношенні викликає тривожний коментар, що китайці можуть "витіснити всі інші раси", додає дослідник.

Тут Ейнштейн сприймає іншу "расу" як загрозу, що є однією з характеристик ідеології расизму.

Розенкранц розповідає, що хоча тоді погляди Енштейна й були поширеними, вони не були універсальними:

"Звичайною реакцією є: "Ми маємо розуміти, що це був дух часу", але думаю, я спробував дати ширший контекст.

Тоді були інші думки, більш толерантні".

За словами редактора, важливо досліджувати те, що навіть така ікона гуманізму як Ейнштейн, чиє зображення використали для кампанії Управління Верховного комісара ООН у справах біженців зі слоганом "Кілька речей – не єдине, що біженець приносить у нову країну. Енштейн був біженцем", може писати ксенофобські коментарі про людей.

"Здається, навіть Енштейну іноді було складно впізнати себе в обличчі інших", – додає Розенкранц.

Нагадаємо, розсекречені документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України щодо аварії на Чорнобильській АЕС внесли до міжнародного реєстру "Пам’ять світу" ЮНЕСКО.



Теми: ХХ сторіччя, Китай, Індія, наука, ксенофобія




Стус і Нобель. Демістифікація міфу

10.12.2010 _ Вахтанг Кіпіані
АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter