Американці курять більше 3000 років – археологічне дослідження

Науковці знайшли сліди нікотину в люльці американських індіанців, датованій серединою другого тисячоліття до н. н.

Про це повідомляє видання Science із посиланням на Journal of Archaeological Science: Reports.

У кінці 1930-х років археологи активно досліджували стоянку корінних американців у злитті рік Флінт і Тенессі на півночі штату Алабами, поки її не затопив рівень вод через будівництво Гантерсвільської греблі.

Під час розкопок виявили тисячі артефактів, які запечатали в паперові пакети та віддали на зберігання в Репозиторій штату Алабама. Там вони припадали пилом 70 років, коли група археологів і хіміків не помітили в репозиторії каталог FS74 – люльку, або ж "медичну трубку", вирізблену з вапняку.

З допомогою східного племені індіанців Черокі дослідники роками вивчали давні люльки корінних американців, застосовуючи технологію хімічного аналізу під назвою "мас-спектрометрія" для пошуків слідів рослинного матеріалу.

Їхні пошуки, метою яких було пролити світло на релігійну та ритуальну історію паління, вже увінчалися знахідками залишків дурману смердючого в люльках, яким кілька століть.

 У нутрощах цієї вапнякової люльки, якій 3500 років, хіміки знайшли сліди нікотину. Фото: Stephen Carmody

Але вчені зірвали джекпот, коли дослідили FS74. Усередині люльки команда виявила помітні сліди нікотину, характерного компоненту тютюну. Кістки тварин, знайдені разом із люлькою, датуються між 1685 і 1530 до н. е., що свідчить про те, що ця люлька є найбільш раннім доказом куріння тютюну в Північній Америці.

З цього випливає, що плем‘я корінних американців, які жили в цих місцях, вирощувало та курило тютюн щонайменше на 1000 років раніше, ніж вважалося дотепер, — приблизно в той самий час, коли вони вперше освоїли культури, як соняшник і гарбуз.

Знахідка підвищує імовірність того, що рослини, які вирощували для ритуальних потреб, відігравали важливу роль в освоєнні сільського господарства.

Як повідомлялося, в Національному музеї історії України відкрилася  виставка "Мистецтво мисливців на мамонтів".

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.