У Львові з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину. ФОТО

22 червня, відбулося засідання журі, яке обрало переможця проекту в рамках конкурсу мистецько-архітектурного проекту на скульптурну композицію українським бійцям Листопадового Чину.

Про це повідомляє видання "Фортпост" з посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

 Проект скульптурної композиції

На площі пропонується встановити скульптурну композицію Лева, що пробуджується. Фігура лева запозичено з герба ЗУНР. Фактично, це пластичне трактування графічного зображення герба.

Основна ідея скульптурної композиції — лев, що просинається, як алегорія на молоду країну, яка зародилася на уламках Австро-Угорської імперії. Бронзова фігура лева розташована на блоках дикого каменю, Лев піднімається по них вгору.

Між каменями на рівні землі є маленька виноградна лоза з гроном винограду, як символ того, що з краплі крові українських бійців Листопадового Чину та УГА, пролитої в боях за ЗУНР зародилася пізніше вільна Українська держава.

  Проект скульптурної композиції

Влаштування громадського простору — це символічне відображення структури міста (вулиці, площі, квартали і тупикові двори), адже саме у місті відбувалися перші важливі і складні бої захисників ЗУНР (битва за Львів), а лінія фронту довго проходила через міські площі, вулиці і будівлі.

Нагадуємо, що у Вроцлаві перехрестя назвали іменем генерала УНР Безручка.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.