Вийшло перше комплексне дослідження історії українських болгар у міжвоєнний період

Інститут історї України НАН України видав монографію Юлії Грищенко "Болгари в Україні 1920-х ‒ 1930-х рр.: між національними проектами влади й реаліями життя"

 

Як зазначають в анотації, монографія є першим в українській історіографії комплексним дослідженням історії болгарської етнічної меншини УРСР у 20–30-і рр. ХХ ст.

Авторка розкрила основні тенденції політичного, економічного та культурного розвитку болгарської громади окресленого періоду. 

Вона розглянула етапи реалізації політики болгаризації, розбудови мережі болгарських адміністративно-територіальних одиниць, формування органів влади, міліції та суду в місцях компактного розселення болгар.

Значне місце в ній відведено висвітленню історії системи культурно-освітніх закладів, болгаромовної преси. У контексті згортання політики коренізації аналізуються процеси ліквідації національних районів та системи болгарських закладів освіти; характеризуються репресії проти представників етнічної меншини в ході "болгарської національної операції" доби Великого терору.

Книга розрахована на широке коло читачів: дослідників історії етнічних меншин України та національної політики, історії України міжвоєнного періоду, професорсько-викладацького складу вищої школи, студентів й усіх, хто цікавиться етнічною історією України та українсько-болгарськими взаєминами.

Зміст

РОЗДІЛ І. ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БОЛГАРСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ МЕНШИНИ 

1.1 Етапи, особливості та наслідки переселенської політики 

1.2 Інституалізація національної політики більшовиків та формування її болгарського напряму 

1.3 Національне районування: болгарські адміністративно-територіальні одиниці 

РОЗДІЛ ІІ. ЕКОНОМІЧНІ ЗМІНИ ТА ЇХ СОЦІАЛЬНИЙ ВІДГОЛОС 

2.1 Становище болгарської етнічної меншини під час голоду 1921–1923 рр. 

2.2 Економічні та соціальні перетворення періоду реалізації нової економічної політики 

2.3 Суцільна колективізація й Голодомор у болгарському селі: динаміка та наслідки 

РОЗДІЛ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ 

3.1 Культурно-освітній розвиток болгарської спільноти 

3.2 Згортання політики коренізації та становище болгарської меншини 

3.3 "Болгарська національна операція" доби Великого терору  

Завантажити монографію можна на сайті інституту історії України.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.