Петлюрівських отаманів Орлика, Ногу і Смутенка-Хоменка реабілітовано

Повстанського отамана Федора Артеменка ("Орлика") та його соратників, які в 1920-1922 роках воювали проти комуністичної влади на Київщині, реабілітував Апеляційний суд Київської області.

 Отаман Орлик - Федір Артеменко

Суд розглядав справу за заявою прокурора Київської області, внесеною у порядку ст. 7 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури України.

Суд дійшов висновку, що петлюрівські отамани Федір Артеменко ("Орлик") та його побратими Яків Смутенко-Хоменко і Федір Нога чинили супротив чинному на той час комуністичному тоталітарному режиму, брали участь у збройних загонах Української Народної Республіки та вчиняли інші дії, які безумовно свідчать про їх боротьбу за незалежність України на початку ХХ століття.

Повстанські загони під керівництвом отамана Орлика у 1920-1922 роках нападали на радянські гарнізони й частини Червоної армії, проводили агітаційну роботу серед населення в районах Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Ворзеля, Клавдієвого, Бородянки, ст. Тетерів (смт Пісківка), Радомишля, Іванкова, Димера, Чорнобиля, Фастова, Макарова сучасної Київської області.

За свою визвольну діяльність постановою Київської губернської надзвичайної комісії від 26 лютого 1922 року Артеменка-Орлика Федора Петровича, Хоменка-Смутенка Якова Несторовича та Ногу Федора Архиповича визнано ворогами радянської влади, невиправними бандитами та засуджено за ст. 58, ст. 68 ч.ч. 1,2 ст. 76 Кримінального кодексу УРСР 1922 року до найвищої міри покарання – розстрілу.

Вивчивши архівну кримінальну справу, прокуратура Київської області з'ясувала, що вказані особи були засуджені необґрунтовано за боротьбу за незалежність України, яка проявилася в участі й керівництві збройними загонами УНР, а також у боротьбі проти чинної влади у інший спосіб.

ДОВІДКА:

Артеменко Федір Петрович ("Орлик") (1898, Гостомель, нині Київська обл. – 1922, Київ) – активний учасник повстанського руху в Україні. Воював на фронтах Першої світової війни, поручник царської армії. Під час Гетьманату служив у Київській комендатурі.

За Директорії УНР – начальник штабів Фастівського та Козятинського гарнізонів. У складі Армії УНР брав участь у боях проти Червоної армії. Із вересня 1920 року очолював 1-й партизанський загін ім. С. Петлюри, який до 1922 року діяв у Київській губернії. Хворим захоплений ЧК в січні 1922 року, згодом розстріляний.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.