«Декомунізувати не можна залишити». Дніпропетровська чи Січеславська?

Учасники першого Історичного форуму “Декомунізувати не можна залишити” підтримали перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Про це повідомив співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Богдан Короленко, який брав участь у форумі, що проходив 14 липня 2018 року в м. Дніпро.

 Богдан Короленко. Фото: УІНП

Представник Інституту розповів учасникам про те, як проходить декомунізація, а також наголосив, що наступним кроком після декомунізації має стати масштабна українізація та деколонізація.

"Як сказав Вацлав Гавел, колишній президент Чехії, якщо людина живе в оточенні пропаганди і не помічає її, значить пропаганда зробила свою справу. Чи не в кожному населеному пункті, - починаючи від маленьких селищ, закінчуючи мегаполісами, - можна зустріти вулицю імені Пушкіна, Лєрмонтова та інших російських діячів, які з першого погляду не мають стосунку до насаджування тоталітарного режиму.

І ні в кого не виникає питання – чому в українському місті є вулиця російського діяча, а не українського. Росія знає як виграти війну, адже навіщо вводити танки чи вести збройний конфлікт, якщо можна забрати уми і впливати на свідомість.

Тому ми не можемо обирати нейтральні назви, ми маємо укорінюватися, зокрема назва "Січеславська область" чудовий приклад тому", - зазначив Короленко.

Захід організований коаліцією громадських організацій "Громадська підтримка Січеславська ТАК".

Нагадуємо, що декілька комітетів Верховної Ради уже підтримали перейменування Дніпропетровської області на Січеславську, а Кіровоградської на Кропивницьку.

Довідково. Український інститут національної пам’яті звертався до Верховної Ради з листом, у якому обґрунтував необхідність перейменування цих областей. Щодо Січеславської області, то варто зазначити, що ця територія нерозривно пов’язана з історією українського козацтва та з його адміністративно-військовою організацією у вигляді Січей.

На цих землях в XVI‒XVIII століттях розташовувалося 5 з 8-ми запорізьких січей – Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька та Покровська, які стали важливими складовими формування українського етнічного простору де відбувалися національно-визвольні змагання українського народу.

Впродовж 1918‒1919 років нинішнє місто Дніпро мало неофіційну назву Січеслав, яка наразі є другою неофіційною назвою Дніпра за рейтингом симпатій мешканців міста.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.

Український підрозділ у Зимовій війні: правда чи легенда

Формування українського добровольчого підрозділу, якщо пропозицію про нього й було надано фінському командуванню, не здійснили через брак часу, підготованих кадрів та фінансів.

Антисемітизм в Україні?

Якщо поглянути на останні чотири з половиною століття присутності великої кількості євреїв в Україні, лише 16-20 років були позначені періодами насильства. І це насильство, не слід забувати, чинилося не лише проти євреїв. Іншими словами, 430 років євреї жили поруч з етнічними українцями та іншими народами України в стані співпраці й толерантності, якщо не гармонії.