На Прикарпатті створять музей депортацій українців

Український інститут національної пам’яті підтримав створення Музею та надасть необхідне методичне сприяння сучасному музейному осередку.

Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті УІНП.

 Проект майбутнього музею

"Музей має служити суспільству шляхом глибокого осмислення складної історії, сприяти його розвитку, стати інтерактивним майданчиком для важливих суспільних обговорень і презентацій.

Зазвичай музеї консервуються на подачі фактажу. Але в умовах сьогодення музейні установи мають бути корисними для громадськості: на підставі свого авторитету піднімати незручні теми і творчо з ними працювати.

Головне завдання не тільки викликати у відвідувачів емоції і почуття, але й дати поштовх для подальших внутрішніх пошуків людини", – зазначила головний спеціаліст відділу музейної справи УІНП Іванченко Наталя під час методологічного семінару з розробки концептуальної та архітектурної моделі Музею депортацій українців.

Наталя Іванченко та Володимир Боров

 

Постане музей на базі пересильного табору в смт Брошнів-Осада, від якого зберігся дерев’яний барак для тимчасового перебування депортованих.

Пересильний табір у 1947-1953 роках був одним із двох збірних пунктів Івано-Франківщини, звідки вивозили етнічних українців.

До дизайнерської розробки проекту Музею залучена кафедра архітектурного проектування Інституту архітектури, будівництва і туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Доктор архітектури Зоряна Лукомська представила аудиторії схематичні доробки студентів. Цьогорічний випускник Інституту Ярослав Мисик презентував своє бачення меморіальної складової музейного комплексу.

Депутат облради Сергій Адамович розповів про проблеми, які виникли зі збором історичних даних, доступом до архівних матеріалів, пошуці артефактів для експозиції музею.

 Учасники презентації проекту музею

Брошнів-Осадська об’єднана територіальна громада стала переможцем конкурсу ініціатив місцевих карпатських громад на створення Музею депортацій українців на базі пересильного табору. На Музей буде виділено з обласного бюджету 250 тис. грн та 65 тис. грн з місцевого бюджету ОТГ.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.