У Національному військово-історичному музеї відкрили фотовиставку про литовських партизанів. ФОТО

30 світлин, зроблених литовськими фотографами-повстанцями Антоніусом Жигасом-"Аптікоріусом" та Кажусом Юкневічюсом протягом другої половини 1940-х – поч. 1950-х років, експонуються у Національному військово-історичному музеї України з 28 серпня.

Про це "Історичній правді" повідомили в НВІМУ.

Фотовиставка "Партизани з околиць міста Паневежис: 1945-1953 (Литва)", яка вперше відкрилась у 1991 році, свого часу спричинила неабияке зацікавлення у балтійській країні.

Майже 30 років потому унікальні світлини, які робили самі повстанці і десятиліттями переховувались у негативах, привіз в Україну куратор виставки, фотограф Станіславос Богданавічус (Литва).

 Станіславос Богданавічус. Усі фото: Національний військово-історичний музей України
 Станіславас Богданавічук (Литва, в центрі) та Андрій Чекановський (Національна спілка фотохудожників України, праворуч)

Саме до нього ці унікальні матеріали потрапили у 1988 році, з тих пір він займається просуванням і популяризацією теми литовського антирадянського руху після Другої cвітової війни.

Більшість вояків повстанських загонів на цих фотографіях на сьогодні ідентифіковані. Для відвідувачів буде цікавим познайомитись зі сценами повсякденного життя повстанців, їхнім зовнішнім виглядом та озброєнням.

 

Проект реалізується за підтримки Художньої галереї та Ради міста м. Паневежис (Литва) та Національнї спілки фотохудожників України. Виставка триватиме до 30 вересня.

Читайте також:

У Києві відкрили виставку до 100-річчя Державного герба України

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.