Конкурс студентських робіт про визвольний рух триває до 1 жовтня

Конкурс наукових робіт про визвольний рух в Україні 1920—1950-х років для студентів українських вишів продовжено до 1 жовтня. Молодим науковцям пропонують дослідити повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920—1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА того періоду, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.

Для переможців передбачено 3 премії: за найкращу роботу – 5 000 грн та дві премії по 3000 грн та 2 000 грн відповідно, а також подарункові комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

Учасниками можуть стати студенти українських вищих навчальних закладів. Для участі потрібно до 1 жовтня 2018 р. податки заявку (заповнюється онлайн), а також надіслати на адресу konkurs@cdvr.org.ua конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами), власне фото у форматі jpeg, ілюстрації до роботи у форматі jpeg, якщо такі є, та підписи до ілюстрацій у форматі Word.

 

На конкурс можуть подаватися наукові роботи з таких напрямів:

• повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;

• селянський опір колективізації;

• ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад, "Діяльність Миколи Сціборського в Парижі", "Діяльність Яослава Моралевича в США");

• чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або малорозробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);

• діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.");

• повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними можуть бути теми, пов’язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами, особливостями проживання у криївках тощо).

Як розповів координатор конкурсу ЦДВР Ігор Бігун, тематика може виходити поза заявлені межі, якщо учасник/ця це обґрунтує: "Нас цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел. Ми хочемо розвивати студентські наукові дослідження українського визвольного руху".

Конкурс проводиться уже сьомий рік поспіль. Організатори — Центр досліджень визвольного руху, Інститут суспільних досліджень, гуманітарний факультет Українського Католицького університету, історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" за підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Роботи оцінюватиме конкурсна комісія, до якої увійшли відомі українські історики, дослідники визвольного руху:  

• к.і.н. Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті;

• к.і.н. Олег Репан, доцент кафедри історії Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, представник Інституту суспільних досліджень;

• к.і.н. Олександр Іщук, завідувач відділу історії України у ХХ ст Національного музею історії України;

• д.і.н. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

• к.і.н. Руслан Забілий, генеральнй директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

• к.і.н. Василь Стефанів, старший викладач кафедри нової і новітньої історії України Українського католицького університету

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті Центру досліджень визвольного руху або звертайтеся до координатора конкурсу Ігоря Бігуна: +38063 724 45 21, igorko.bigun@gmail.com.

Конкурс вперше проводився 2012 року. Із результатами конкурсу попередніх років можна ознайомитися на сайті Центру досліджень визвольного руху – 2017, 20162015201420132012

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.