АНОНС: Документальну трилогію про гімн, прапор і герб України покажуть у НІМУ

У Національному музеї історії України покажуть всі серії просвітницької документальної трилогії "Українська символіка. Гімн. Прапор. Герб".

Фільми присвячені історії нашої символіки — ключів до розуміння того, як і на яких засадах створювалася Українська держава. Адже її офіційна історія налічує всього 25 років, тоді як гімну України вже понад півтораста років, гербу — більше тисячі, а прапору — понад вісімсот.

 

Трилогія створена продюсерською компанією "ІнсайтМедіа" за підтримки Державного агентства України з питань кіно спеціально до Дня незалежності України. Показ документальних фільмів у Національному музеї історії України пройде в межах виставки "Незалежність: наш час" за підтримки Держкіно.

Режисери кінопроекту — Євген Коваленко ("Українська символіка. Гімн"), Сергій Сотниченко ("Українська символіка. Прапор"), Тарас Ткаченко ("Українська символіка. Герб"). Оповідач у трилогії історії творення української символіки — Міністр культури України, народний артист України Євген Нищук.

Тривалість кожного фільму — 56 хвилин.

Кінопоказ  трилогії відбуватиметься за таким гарфіком:

  • 15 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Герб",
  • 23 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Прапор",
  • 30 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Гімн".

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 1).

Вхід за ціною огляду експозиції 1 поверху.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.