На Арабатській стрілці знайшли сарматське поховання. ФОТО

Першого ж дня розкопок у на Арабатській стрілці архелоги знайшли рештки сарматського воїна.

Дослідження ведуть науковці Інституту археології НАН України біля с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області за кошти сільради, повідомляє сайт "Херсонці" за посиланням на громадську активістку Оксану Чорнобривцеву.

 Фото: FB Оксани Чорнобривцевої

"Він воїн, вершник, його зріст 160 см, йому біля 2000 років, похований головую на північний захід, з ним його залізний меч (фрагменти) і глечик", — ідеться в повідомленні.

 Фото: FB Оксани Чорнобривцевої

ДОВІДКА:

Сармати — іраномовні кочові племена, які проживали із 2 ст. до н. е. по 4 ст. в степах від Західного Казахстану до Подунав’я. Перші племінні об’єднання сарматів (язиги та роксолани) з’явилися на території сучасної України в 2 ст. до н. е.

Читайте також:

Неподалік Чернігова знайшли поховання другої половини Х століття

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.