Спецпроект

75-ті роковини ліквідації Львівського гетто і Янівського табору СД. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

27 вересня в рамках проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" до 75 річниці ліквідації Львіського ґетто та Янівського табору СД у Львові проведуть екскурсію та прочитають лекцію.

15:00 - авторська екскурсія Андрія Усача, наукового співробітника Меморіального музею "Територія терору", аспіранта Українського католицького університету, по фортифікаційному комплексу Цитадель: "Шталаг № 328: доля радянських військовополонених в окупованому Львові"

 

Під час екскурсії буде здійснено спробу поглянути на відому багатьом львів’янам локацію як на своєрідну "зону страждань" часів Другої світової війни.

Як фортифікаційний комплекс перетворився на табір для військовополонених? Якою була його інфраструктура та як вона змінювалась впродовж нацистської окупації. Як події, що тут відбувалися були пов’язані з історією Голокосту у Львові? Про що мовчать меморіальні знаки на території Цитаделі?

Тривалість: 1 година.

Місце зустрічі: біля входу на Цитадель з вулиці Грабовського.

17:00 - публічна лекція Тетяни Пастушенко, кандидата історичних наук, старшої наукової співробітниці відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ "Полонені червоноармійці під час Другої світової війни".

 

На основі широкого кола джерел з німецьких та вітчизняних архівів, а також останніх академічних напрацювань буде презентовано трагічну історію радянських військовополонених, яких інколи називають "жертвами двох диктатур".

Крізь призму індивідуальних біографій буде продемонстровано суперечливість людської поведінки в лещатах екстремального насильства. Серед іншого, лекторка розповість про правовий статус військовополонених і реалії їхнього потрапляння у німецький полон, причини смертності і стратегії виживання, тривалий шлях до реабілітації у повоєнному СРСР.

Тривалість: 1, 5 год.

Місце: Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45г).

Координатор проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" – Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи. 

 

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина. 

Координатор програми: Богдана Тараніна тел.: 095-938-21-74, e-mail: taraninabogdanna@gmail.com 

Координатор з комунікацій та медіа: Анна Яценко тел.: 093-600-17-44, e-mail: yatcenkoanna@gmail.com 

Читайте також:

Нацистський табір у Львові. Кілька епізодів з історії "Шталагу-328"

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.