Спецпроект

«Україна пам’ятає – світ визнає!»: стартувала міжнародна акція

1 вересня 2018 року у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» стартувала Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Захід відбувся за участі Міністра культури України Євгена Нищука, представників Українського інституту національної пам’яті, Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", Міністерства закордонних справ України,  ВО "Меморіал" ім. Василя Стуса, Світового Конгресу Українців, Київської духовної семінарії УГКЦ, народних депутатів, відомих науковців та громадських діячів, школярів та студентської молоді.

Фото: УІНП

Міжнародна акція символічно бере свій відлік від 1 вересня. Адже від цього дня і до 24 листопада українці відраховують 85 днів до 85-тих роковин Голодомору.

Першу акцію у столиці України присвячено пам’яті дітей, яких вбив злочинний сталінський режим страшною зброєю – голодом.

"Цей день ми вирішили присвятити дітям, які були вбиті в роки Голодомору і тим дітям, які не народилися у роки Голодомору-геноциду" – зауважила під час виступу Олеся Стасюк, Генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Перший заступник голови Українського Інституту національної пам’яті Аліна Шпак наголосила на тому, що перед українцями сьогодні стоїть велика відповідальність за те, щоб "у майбутньому ніколи і ніхто не міг уявити, що таке не мати можливості дати їсти своїй дитині, ніколи не міг уявити, що таке, коли одна людина може принижувати іншу, коли людина позбавлена прав, тому що хтось інший так вирішив".

"Правда – це те, що робить нас невразливими і сильними. Саме тому ми сьогодні і починаємо інформаційну кампанію із донесення правди про Голодомор, адже Голодомор – це не лише правда про трагедію, це також правда про великий злочин, велику ницість, а з іншого боку – про велику жертовність і велику боротьбу. Про це треба говорити і про це треба пам’ятати", – підсумувала Аліна Шпак.

 Перший заступник голови Українського Інституту національної пам’яті Аліна Шпак

Фото: УІНП

Державний секретар Міністерства закордонних справ України Андрій Заяць у своєму виступі підкреслив: "Сьогодні, коли наша держава знову потерпає від агресії російського сусіда, я, на жаль, маю констатувати, що загарбницька сутність цієї тоталітарної держави за всі ці роки не змінилася. Мільйони людей було приречено на смерть, тільки тому, що вони були українцями".

Представник МЗС закцентував на тому, що процес міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу наразі триває.

Президент Фундації Геноциду-Голодомору в Чикаго Микола Кочерга розповів про активну роботу українців в США для того, аби якомога більше людей у світі дізналося про Голодомор-геноцид.

Емоційною складовою акції стала участь школярів молодших класів, які зачитали імена 85-ти дітей, яких забрав Голодомор-геноцид.

 Фото: УІНП

Опісля всі учасники запалили свічки пам’яті, а представники УГКЦ та УПЦ КП відслужили Панахиду за невинно убитими українцями в роки Великого голоду.

На завершення учасники Акції поклали квіти до скульптури "Гірка пам'ять дитинства" й ознайомилися із фотодокументальною виставкою "Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 років".

2 вересня символічна Свіча пам'яті запалала за кордоном. Першою країною, що доєдналася до Міжнародної акції "Запалімо свічку пам’яті!", стала Туреччина.

За перебігом акції можна стежити на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.