Спецпроект

«Україна пам’ятає – світ визнає!»: стартувала міжнародна акція

1 вересня 2018 року у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» стартувала Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Захід відбувся за участі Міністра культури України Євгена Нищука, представників Українського інституту національної пам’яті, Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", Міністерства закордонних справ України,  ВО "Меморіал" ім. Василя Стуса, Світового Конгресу Українців, Київської духовної семінарії УГКЦ, народних депутатів, відомих науковців та громадських діячів, школярів та студентської молоді.

Фото: УІНП

Міжнародна акція символічно бере свій відлік від 1 вересня. Адже від цього дня і до 24 листопада українці відраховують 85 днів до 85-тих роковин Голодомору.

Першу акцію у столиці України присвячено пам’яті дітей, яких вбив злочинний сталінський режим страшною зброєю – голодом.

"Цей день ми вирішили присвятити дітям, які були вбиті в роки Голодомору і тим дітям, які не народилися у роки Голодомору-геноциду" – зауважила під час виступу Олеся Стасюк, Генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Перший заступник голови Українського Інституту національної пам’яті Аліна Шпак наголосила на тому, що перед українцями сьогодні стоїть велика відповідальність за те, щоб "у майбутньому ніколи і ніхто не міг уявити, що таке не мати можливості дати їсти своїй дитині, ніколи не міг уявити, що таке, коли одна людина може принижувати іншу, коли людина позбавлена прав, тому що хтось інший так вирішив".

"Правда – це те, що робить нас невразливими і сильними. Саме тому ми сьогодні і починаємо інформаційну кампанію із донесення правди про Голодомор, адже Голодомор – це не лише правда про трагедію, це також правда про великий злочин, велику ницість, а з іншого боку – про велику жертовність і велику боротьбу. Про це треба говорити і про це треба пам’ятати", – підсумувала Аліна Шпак.

 Перший заступник голови Українського Інституту національної пам’яті Аліна Шпак

Фото: УІНП

Державний секретар Міністерства закордонних справ України Андрій Заяць у своєму виступі підкреслив: "Сьогодні, коли наша держава знову потерпає від агресії російського сусіда, я, на жаль, маю констатувати, що загарбницька сутність цієї тоталітарної держави за всі ці роки не змінилася. Мільйони людей було приречено на смерть, тільки тому, що вони були українцями".

Представник МЗС закцентував на тому, що процес міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу наразі триває.

Президент Фундації Геноциду-Голодомору в Чикаго Микола Кочерга розповів про активну роботу українців в США для того, аби якомога більше людей у світі дізналося про Голодомор-геноцид.

Емоційною складовою акції стала участь школярів молодших класів, які зачитали імена 85-ти дітей, яких забрав Голодомор-геноцид.

 Фото: УІНП

Опісля всі учасники запалили свічки пам’яті, а представники УГКЦ та УПЦ КП відслужили Панахиду за невинно убитими українцями в роки Великого голоду.

На завершення учасники Акції поклали квіти до скульптури "Гірка пам'ять дитинства" й ознайомилися із фотодокументальною виставкою "Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 років".

2 вересня символічна Свіча пам'яті запалала за кордоном. Першою країною, що доєдналася до Міжнародної акції "Запалімо свічку пам’яті!", стала Туреччина.

За перебігом акції можна стежити на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору".

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.