У Києві діє виставка «Візуальні історії з історії»

«Візуальні історії з історії» – це спроба розповісти про важливі миті життя України та суспільства за допомогою артефактів зі збірки Музею Івана Гончара.

Про це йдеться на сторінці Музею.

 

Мікроісторії про окремі експонати – картини, скульптури, фотографії, які свого часу були врятовані від ідеологічного знищення чи людського забуття як самим фундатором музею – Іваном Гончаром, так і його спадкоємцями, розгорнулися у виставковому просторі Мистецької галереї.

На виставці представлено близько сотні експонатів. Відвідувачі дізнаються про вцілілого, хоча й "пораненого" під час обшуків "червоними" картини "Козака Мамая", про ікону "Святий Микита" та картину "Ангел зі свічкою", які, за розповідями старожилів Іванові Гончару, написані Тарасом Шевченком.

Вперше експонуються історичні картини художника-живописця Осипа Куриласа (1870-1951), які послугували ілюстраціями до "Історії України-Русі" Миколи Аркаса – "Переслідування православних", "Біля труни Тараса Шевченка" та ін., а також робота маляра-імпресіоніста Тита Романчука (1865-1911) "Зустріч останків Тимоша".

Також представлені зразки живопису фундатора Музею. Унікальні фото, зокрема, оригінали світлин історика, політичного діяча Михайла Грушевського, правозахисниці та громадської діячки Олени Антонів, фото з історії "Просвіти", українських січових стрільців, а також добірка світлин кубанського козацтва, віднайдених на Кубані побратимом Гончара – Ренатом Польовим, – все це та багато іншого знайде своє місце на виставці.

Місце: Музей Івана Гончара, вул. Лаврська, 19

Виставка діятиме до 30 вересня 2018 року.

Відкрито для відвідування: Вівторок – неділя, 10:00 – 17:30

Вартість вхідного квитка – 30 грн

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..