На Прикарпатті випадково знайшли крем’яний спис. ВІДЕО

Оприлюднені подробиці цікавої знахідки із Калущини, яку ще належить дослідити науковцям.

У краєзнавчий музей Калущини потрапила цікава знахідка — крем’яний наконечник списа, який був знайдений в селі Зелений Яр, в господарстві Віктора Співака, інформують "Вікна".

 Фото: Вікна

Спис, частина якого нині перебуває на тимчасовому зберіганні в краєзнавчому музеї Калущини, використовувався для полювання. Проте калуська знахідка є унікальною, переконаний старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів:

"Це є дуже тонка, ювелірна робота по кремнію. Такі екземпляри трапляються дуже рідко: зазвичай бувають довші або грубші наконечники".

Знахідка із Зеленого Яру зроблена з тонкої пластини кремнію, має 15,5 сантиметра в довжину і шість — в ширину. Також, за словами Івана Тиміва, наконечний має дуже оригінальну заточку, як у сучасної пили. Історик акцентує на дуже акуратній роботі первісного майстра.

Науковці переконані, що потрібно продовжити вивчення цієї пам'ятки археології.

Такі знахідки і нині є непоодинокими, каже науковець, але їх виявляють чорні археологи. Ці речі не потрапляють до музею, як і інформація про них.

Науковці просять калушан повідомляти про історичні знахідки і приносити їх до музею.

Нагадуємо, що недавно у Португалії знайшли уламки 400-річного корабля.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.