«Польща і Україна – зять і теща, а Росія – далека родичка із вибухонебезпечним характером» – заступник Глави МЗС Польщі

Те, що відбувається в Україні – не тільки на фронті, а й у сфері державних реформ, державних фінансів чи виборів наступного року – має принципове значення для нас і для майбутнього вигляду європейського порядку.

Таку заяву зробив заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький в інтерв’ю PAP.

Бартош Ціхоцький

Фото: PAP  

Чиновник не погодився з тезою про серйозні труднощі у відносинах Польщі з Україною. Він підкреслив, що Польща, поряд з США, Канадою та Великою Британією, є основою західної підтримки українських збройних сил, що захищають Європу від російської агресії.

Водночас, він відзначив, що існують труднощі в основному в ділянці історичного діалогу; він висловив стурбованість підтримкою деяких обласних адміністрацій українських націоналістичних кіл.

"Відносини між Польщею та Україною нагадують мені будинок, в якому живе велика родина різних поколінь. Черговий рецидив російського імперіалізму – це як візит непрошених гостей.

Зять і теща не перестануть обмінюватися компліментами з такої тривіальної причини, що за стіл сіла далека родичка, відома своїм вибухонебезпечним характером. А зараз серйозно – я не згоден з тезою про великі труднощі у відносинах з Україною" - відзначив Ціхоцький.

"Боротьба за правду про волинський злочин – це не лише питання очікувань поляків від українців. Це надзвичайно важливо для процесу формування української ідентичності. Я не хочу робити простих порівнянь, але, будь ласка, зверніть увагу на історію боротьби за правду про Катинь. Поки росіяни прагнули відшукати винних та жертв, розвиток демократичної Росії прогресував.

Домінуючий в офіційній українській риториці релятивізм злочину на Волині – наочним прикладом чого став візит президента Петра Порошенка до Сагрині 8 липня при паралельному відзначенні круглої річниці "кривавої неділі" в Луцьку за участю президента Андрея Дуди – не тільки важко прийняти для поляків, але це може означати виклик для демократизації України", - зазначив заступник міністра.

"У відносинах з Україною, на жаль, ми не можемо дозволити собі розкіш відкладати речі на майбутнє, все вимагає термінового врегулювання, повної співпраці та відданості обох сторін.

Те, що відбувається в Україні – не тільки на фронті, а й у сфері державних реформ, державних фінансів чи виборів наступного року – має принципове значення для нас і для майбутнього вигляду європейського порядку.

Пройшло 30 років, відколи Польща та Україна стали повністю відповідальними за свою долю. Таким чином, період романтичних поглядів один на одного вже минув, і настав час для зрілого і реального погляду очі в очі", - підсумував Бартош Ціхоцький.

Нагадуємо, що у першій декаді жовтня запланована зустріч між віце-прем’єром України та представниками Інституту національної пам’яті Республіки Польща у справі скасування заборони польським дослідникам вести роботи в місцях польських поховань на українських землях.

Віра, мова, зрада у Карфагені

Як карфагенці вводили грецький культ та забороняли грецьку мову. Олігархічна рада, «партія миру» та пташки замість ботоферм – реалії війни між Карфагеном та Сіракузами деякими деталями нагадують теперішні українські реалії.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Операція «Запад». Перевиконання плану з депортацій українців

Серед залізничників кружляли чутки, що операцію контролює сам Сталін. У Тернополі та Чорткові концентрували криті вагони. Казали, що будуть виселяти рештки євреїв. Але цього разу МҐБ готувалося перевиконати план з депортації українців.

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.