Філліпс vs. Бандера. Як відреагували УІНП, МЗС та дипломати на витівку британця?

У німецькому місті Мюнхені прокремлівський пропагандист Грем Філліпс зірвав прапори з могили лідера ОУН Степана Бандери. Інцидент стався 15 жовтня 2018 року, у 59-ту річницю вбивства Бандери агентом КГБ в Мюнхені.

"Цей випадок не лише закликає нас до реакції на рівні Міністерства закордонних справ України але водночас знову піднімає надзвичайно важливе питання – створення Українського національного пантеону.

Посилення заходів безпеки, яких можна б було вжити на кладовищі Вальдфрідгоф, щодо охорони могили Степана Бандери, – це лише часткове вирішення проблеми чи навіть більше – відтермінування нового акту вандалізму, які щоразу заохочуються Москвою і її прихильниками", - коментує співробітник Українського інституту національної пам’яті  Павло Подобєд.

  Фото: Українська правда

Співробітники Інституту переконані, що системним вирішенням проблеми щодо опіки над похованнями видатних українців стало б перенесення їх в середмістя Києва – до Меморіалу українських героїв – Українського національного пантеону, створення якого наразі затримується через брак політичної волі.

"Національний пантеон — це місце, де будуть справжні та символічні поховання найвизначніших діячів української історії. Це дуже важливо для нас усіх — адже тільки там, де пам'ятають загиблих, є ті, хто захищає живих", — пояснює голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Пантеон мусив би постати як нове місце пам'яті, до якого приходили б не лише перші особи держави, у визначні державні свята, але й представники іноземних делегацій що відвідують Україну, які б схиляли свої голови перед тими, хто боровся за незалежність України.

Тут можна було б урочисто перепоховати Симона Петлюру, Павла Скоропадського, Степана Бандеру і цілу низку інших визначних українців, які наразі поховані за межами України.

Водночас, Міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що правову оцінку діям прокремлівського ідеолога Грема Філліпса, який сплюндрував могилу Степана Бандери, дасть Німецька прокуратура.

Про це Клімкін написав 16 жовтня у Twitter.

Акт вандалізму британця засудило також і Генеральне консульство України у Мюнхені.

Нагадуємо, що 15 жовтня проросійський пропагандист вчинив наругу над могилою Бандери у Мюнхені.

Як Хрущов Україні Крим віддав. Спогади Олексія Аджубея

"...Навряд чи Хрущов міг припустити, що передача Криму Україні, яку він підносив як великий акт, який скріпляв навіки дружбу російського й українського народів, стане шістдесят років потому каменем спотикання у відносинах між Росією й Україною".

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.