Львівські археологи дослідять давні поселення на найбільшій території

Дослідження планується провести на рекордній для України площі – 103 тис. м кв. Це еквівалентно площі 14 футбольних полів.

21 давнє поселення повинні дослідити археологи перед початком будівництва північної ділянки обходу Львова. Ще на двох ділянках науковці ретельно стежитимуть за земляними роботами, адже до них прилягають відомі пам’ятки – городища біля сіл Рокитне і Завадів Львівської області, повідомляє "Рятівна археологічна служба".

"Досі археологи в Україні не мали можливості дослідити таку велику площу археологічних об’єктів в межах одного будівельного проекту. Схожий досвід не є новим для наших колег з Польщі чи інших країн Європи, де масштабні розкопки перед будівництвом доріг є сталою практикою. Однак для нас це цілком нові можливості", – пояснює директор науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.

У вересні 2018 року археологи "РАС"  на замовлення генерального проектувальника – ТзОВ "Інститут комплексного проектування", завершили археологічні вишукування (розвідки) для розроблення проектно-кошторисної документації будівництва північної об’їзної Львова. Роботи тривали півроку. 

Північний обхід Львова – ділянка об’їзної міста, яка з’єднає міжнародну трасу  Київ–Львів–Чоп із трьома міжнародними дорогами, що прямують від Львова до кордону з Польщею. Протяжність нової ділянки – близько 24 км.

 Дослідження поблизу смт Олесько Буського району на Львівщині. Фото: ras.gov.ua

За словами керівника проекту, археолога Рятівної археологічної служби Олександра Сілаєва, територія, через яку пройде нова дорога, – це межа двох цікавих фізико-географічних територій – Розточчя і Грядового Побужжя, які в прадавні часи були щільно заселені. 

Науковці проведуть розкопки на різночасових поселеннях. Найдавніші відносять до культури лійчастого посуду і датують ще ІІІ тис. до н. е. Наймолодші ж поселення виникли за княжих часів. 

Будівництво Північного обходу Львова планують розпочати у 2019 році. Археологи запевняють, що пам’яткоохоронні роботи за належної координації дій не вплинуть на строки реалізації інвестиції.

"Для того, аби провести такі рятівні розкопки, лише на виконання польової частини досліджень потрібно більше року. Але коли археологічні роботи стають складовою частиною проекту, як у нашому випадку, жодних затримок у графіку будівництва це не спричинить. Відбувається постійний діалог між замовником, проектантом і археологами. Узгоджуються усі спірні моменти, корелюються терміни і строки виконання пам’яткоохоронних та будівельних робіт. Найоптимальніше, наші дослідження мали би розпочатися за півроку до початку основного будівництва", – пояснює Олег Осаульчук.

Досі найбільш масштабними археологічними дослідженнями під час будівництва доріг на Львівщині були розкопки на ділянці будівництва об’їзду Олеська у 2007 році. Тоді за короткий час Рятівна археологічна служба дослідила більше 15 тис. кв. м.

Розкопки дали унікальну інформацію про життя на цих теренах протягом кількох тисячоліть - від епохи раннього заліза, а це до восьми тисяч років тому, до часу Київської Русі. Зокрема, тут виявили поселення культури лінійно-стрічкової кераміки (V-IV тис. до н. е), що передувала трипільцям.

Окрім цього, дослідники вперше зафіксували на цих теренах поселення східногерманських племен готів. Знахідка внесла корективи у звичні теорії розселення народів близько півтори тисячі років тому.

Археологи сподіваються, що дослідження перед будівництвом північного обходу Львова суттєво розширять наші знання про давню історію регіону. 

Як повідомлялося, в Дніпропетровській області виявили кам'яного ідола, переробленого на хрест.

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.