Львівські археологи дослідять давні поселення на найбільшій території

Дослідження планується провести на рекордній для України площі – 103 тис. м кв. Це еквівалентно площі 14 футбольних полів.

21 давнє поселення повинні дослідити археологи перед початком будівництва північної ділянки обходу Львова. Ще на двох ділянках науковці ретельно стежитимуть за земляними роботами, адже до них прилягають відомі пам’ятки – городища біля сіл Рокитне і Завадів Львівської області, повідомляє "Рятівна археологічна служба".

"Досі археологи в Україні не мали можливості дослідити таку велику площу археологічних об’єктів в межах одного будівельного проекту. Схожий досвід не є новим для наших колег з Польщі чи інших країн Європи, де масштабні розкопки перед будівництвом доріг є сталою практикою. Однак для нас це цілком нові можливості", – пояснює директор науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.

У вересні 2018 року археологи "РАС"  на замовлення генерального проектувальника – ТзОВ "Інститут комплексного проектування", завершили археологічні вишукування (розвідки) для розроблення проектно-кошторисної документації будівництва північної об’їзної Львова. Роботи тривали півроку. 

Північний обхід Львова – ділянка об’їзної міста, яка з’єднає міжнародну трасу  Київ–Львів–Чоп із трьома міжнародними дорогами, що прямують від Львова до кордону з Польщею. Протяжність нової ділянки – близько 24 км.

 Дослідження поблизу смт Олесько Буського району на Львівщині. Фото: ras.gov.ua

За словами керівника проекту, археолога Рятівної археологічної служби Олександра Сілаєва, територія, через яку пройде нова дорога, – це межа двох цікавих фізико-географічних територій – Розточчя і Грядового Побужжя, які в прадавні часи були щільно заселені. 

Науковці проведуть розкопки на різночасових поселеннях. Найдавніші відносять до культури лійчастого посуду і датують ще ІІІ тис. до н. е. Наймолодші ж поселення виникли за княжих часів. 

Будівництво Північного обходу Львова планують розпочати у 2019 році. Археологи запевняють, що пам’яткоохоронні роботи за належної координації дій не вплинуть на строки реалізації інвестиції.

"Для того, аби провести такі рятівні розкопки, лише на виконання польової частини досліджень потрібно більше року. Але коли археологічні роботи стають складовою частиною проекту, як у нашому випадку, жодних затримок у графіку будівництва це не спричинить. Відбувається постійний діалог між замовником, проектантом і археологами. Узгоджуються усі спірні моменти, корелюються терміни і строки виконання пам’яткоохоронних та будівельних робіт. Найоптимальніше, наші дослідження мали би розпочатися за півроку до початку основного будівництва", – пояснює Олег Осаульчук.

Досі найбільш масштабними археологічними дослідженнями під час будівництва доріг на Львівщині були розкопки на ділянці будівництва об’їзду Олеська у 2007 році. Тоді за короткий час Рятівна археологічна служба дослідила більше 15 тис. кв. м.

Розкопки дали унікальну інформацію про життя на цих теренах протягом кількох тисячоліть - від епохи раннього заліза, а це до восьми тисяч років тому, до часу Київської Русі. Зокрема, тут виявили поселення культури лінійно-стрічкової кераміки (V-IV тис. до н. е), що передувала трипільцям.

Окрім цього, дослідники вперше зафіксували на цих теренах поселення східногерманських племен готів. Знахідка внесла корективи у звичні теорії розселення народів близько півтори тисячі років тому.

Археологи сподіваються, що дослідження перед будівництвом північного обходу Львова суттєво розширять наші знання про давню історію регіону. 

Як повідомлялося, в Дніпропетровській області виявили кам'яного ідола, переробленого на хрест.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.