АНОНС: Лекцію про жіночий досвід листопада 1918 року прочитають у Львові

Центр міської історії запрошує на лекцію Мар’яни Байдак "Чудова погода, чисте голубе небо, але у Львова сумне і розчароване обличчя": листопадові дні 1918 року у досвідах жінок".

Листопад 1918-го року в багатьох відношеннях став переломним у житті львів’ян. Момент цього зламу розлого описаний у щоденниках і спогадах як самих львів’ян, так і гостей міста.

Відреагувати на листопадові (1918 року) події у Львові було своєрідним мейнстримом, а фіксування дати 1-го листопада зазвичай змінювало наратив і тон ведення щоденників.

 

Цей період із життя Львова більшість жінок означували як час гострої боротьби за національну приналежність міста, де поляки й українці творили свої міфи, показово демонстрували національні символи на вулицях (як-от встановлювали національні знамена на офіційних і приватних спорудах).

Водночас жінки описували зміни в повсякденному житті містян, зумовлені реальними бойовими діями в листопаді 1918 року (до того львів’яни не знали фронтової реальності). Листопад у Львові став часом, що порушив звичний ритм життя, суттєво скоригував культурні процеси, характер людського спілкування, і вчив жінок сподіватися тільки на себе. 

У лекції йтиметься про різні досвіди трактування й використання міського простору; способи вирішення повсякденних проблем (транспортних, продовольчих, енергетичних). Це буде також спроба зрозуміти емоції, почуття й переживання жінок, які опинилися в "замкненому" просторі власних квартир у Львові – місті, просякнутому тривогою й невпевненістю. 

Ця лекція є частиною публічної програми "Місто на лінії: Львів у листопаді 1918 року", що запрошує широку громадськість до обговорення 100-річчя закінчення Великої війни та створення ЗУНР в ширшому контексті падіння імперій, революцій, створення нових національних держав та соціальних та культурних змін.

24 жовтня, середа, 18.30

Місце: Львів, Центр міської історії (вул. Академіка Богомольця, 6, конференц-зала)

Організатор: Центр міської історії.

Вхід вільний.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.