"Нові світи" Леся Курбаса можна побачити в "Мистецькому Арсеналі"

У "Мистецькому арсеналі" діє виставка "КУРБАС: НОВІ СВІТИ" — мистецький проект, що досліджує новації режисера Леся Курбаса.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори виставки.

Виставка складається з двох частин. Перша присвячена експериментальній творчості Леся Курбаса й Мистецького об’єднання "Березіль" у Києві 1922—1926 роках.

У другій частині йдеться про вистави, створені в Харківському державному театрі "Березіль", де Курбас працював у 1926—1933 роках.

У київській частині виставки увагу зосереджено на трьох виставах, у яких режисер звертається до фундаментальних питань світового театру. У новаторській постановці "Ґаз" Ґеорґа Кайзера (1923) рухи акторів використовуються для відтворення на сцені вибуху на фабриці.

У постановці "Джиммі Гіґґінз" (1923) аби представити думки персонажа, режисер поєднує дію на кіноекрані та на сцені. Експерименти Курбаса з кіно належать до найцікавіших ранніх застосувань мультимедіа в світовому театрі. У "Макбеті" Шекспіра (1924) за задумом Курбаса актори перевтілюються в "образ" просто перед глядачами.

У харківській частині виставки йдеться про три вистави "Березоля". У постановці "Народний Малахій" Миколи Куліша (1928) головним елементом стає особлива музичність мови вистави. Мюзикл "Алло на хвилі 477!" показує Харків у контексті тогочасних найновіших європейських трендів. Це перше джаз-ревю в Україні.

  Фото: Василь Артюшенко, "Дзеркало тижня"

Третю виставу — комедію Миколи Куліша "Мина Мазайло" (1929) про сучасних харків’ян — Курбас "розміщує" у космічних конструкціях Меллера. Таке режисерське рішення поєднує час - де минуле і майбутнє впливають на сучасність.

1923 року Мистецьке об‘єднання "Березіль" започаткувало Театральний музей для збереження пам’яті про історію українського театру та фіксації розвитку сучасного театру. Коли в 1926 році "Березіль" переїхав до Харкова, Театральний музей в Києві став самостійною установою.

Саме колекцію Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка є найбільшим в Україні зібранням пам’яток про діяльність "Березоля", покладено в основу експозиції "КУРБАС: НОВІ СВІТИ". Це оригінальний макет сценографії, костюми, ескізи, афіші, режисерські рукописи та документальні фотографії.

Під час виставки вперше представили партитуру джаз-ревю "Алло на хвилі 477!", яка зберігається у музеї Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Це дає можливість відтворити музику до першого українського мюзикла.

 Фото: Василь Артюшенко, "Дзеркало тижня"

Відвідувач матиме рідкісну можливість прослухати аудіо-запис першої дії вистави "Народний Малахій" у виконанні Йосипа Гірняка, який у 1928 р. був головним актором цієї постановки. Запис здійснений у 1960-х роках у Нью-Йорку.

Куратори проекту:

- Вірляна Ткач, театральна режисер, письменниця, керівниця Ярої мистецької групи;

- Тетяна Руденко, головний зберігач Музею театрального, музичного та кіномистецтва України;

- Вальдемарт Клюзко, художник, куратор мистецьких проектів.

Виставка "КУРБАС: НОВІ СВІТИ" триватиме з 17 жовтня по 2 грудня 2018 року.

Організатори проекту: Мистецький арсенал, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України та Яра мистецька група (Нью-Йорк)

Вартість квитків: повний 80 гривень, пільговий 40 гривень, сімейний 160 гривень.

Безкоштовний вхід: дітям до 12 років, особам з інвалідністю 1-2 групи, військовослужбовцям строкової служби, учасникам АТО, музейним працівникам (за наявності посвідчення).

ДОВІДКА:

Лесь Курбас — український театральний режисер-новатор, який у 1920-х роках працював у Києві та Харкові й своїми експериментальними виставами змінив уявлення про театр.

Він створював на сцені нові світи, які давали можливість глядачам ясно побачити багатошаровість сучасності, переосмислити минуле та уявити майбутнє.

Репресований комуністичним режимом, розстріляний в урочищі Сандармох у 1937 року.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.