АНОНС: У Львові відкриють виставку «ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ: 1968-2018»

Вулична виставка «ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ: 1968-2018» розповідає про громадян країн колишнього соціалістичного табору в Центральній та Східній Європі, які протестували проти окупації Чехословаччини у 1968 р.

Про це повідомляє Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького".

 

Інформаційні плакати виставки, ілюструють настрої, які панували 50 років тому в суспільстві, а також подають короткі біографії громадян, доля яких була зламана репресивною системою.

Підставою для їх засудження часто був лише публічний виказ сумніву щодо доцільності радянського вторгнення в Чехословаччину.

Окрім відомих дисидентів і правозахисників, у виставці згадано цілий ряд раніше малознаних борців проти тоталітарного комуністичного режиму, детальніше розкрито протесний рух в Радянській Україні в 1968 р.

Серед головних героїв української частини виставки: Мустафа Джемілев (Ташкент – міста протесту подано станом на 1968 р.), Василь Макух (Київ), Зорян Попадюк (Львів), Міхась Кукабака (Київ), Роман Гринь (Ужгород), Михайло Ліхцов (Черкаси), Петро Саранчук (Миколаїв), Володимир Івков (Миколаїв), Іван Курілас (Тернопіль), Генріх Алтунян (Харків), Григорій Нечипоренко (Дніпропетровськ), Олександр Сергієнко (Київ), Василь Долішній (Івано-Франківськ), Дмитро Мазур (Житомирщина).

Автор експозиції – науковий працівник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Адам Граділек є добрим другом Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", де вже не вперше відбуваються спільні чесько-українські дослідницькі та виставкові проекти.

Час: 30 жовтня, вівторок, 11.00

Місце: м. Львів, вул. С. Бандери, 1

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.