АНОНС: У Києві розкажуть про однострій та спорядження УПА та презентують фотоальбом

Не тільки почути, але й побачити оригінальні та реконструкторські повстанські речі можна буде в Національному музеї історії України.

Про це йдеться в повідомленні на сайті самого Музею.

 

Всіх охочих запрошують відвідати лекцію-презентацію Військово-історичного клубу "Повстанець", можна буде побачити різноманітні елементи однострою та спорядження Української повстанської армії, почути історію їхньої появи та особливості використання.

Лектор: Андрій Мацьків – заступник керівника Військово-історичного клубу "Повстанець".

 

Також цього дня в Музеї відбудеться презентація фотоальбому світлин боротьби воїнів УПА й АТО "За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ!".

Фотоальбом присвячено пам’яті добровольця, воїна ДУК "Правий сектор" Антона Кіреєва (позивний "Сифон"), який загинув, захищаючи Україну від російської агресії, неподалік Донецька в жовтні 2014 року, а також пам’яті його полеглих побратимів.

Час: 6 жовтня, субота 14.00 (лекція), 15.00 (презентація фотоальбому)

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.