АНОНС: У Києві відкриють виставку «100 років сусідства: Україна і Польща»

За останні сто років Україна і Польща пройшли приблизно однаковий шлях: визволення від імперського поневолення та відродження своєї національної держави, гніт нацистського та комуністичного тоталітаризмів, і, врешті, повторне відновлення державності після краху комунізму.

Український інститут національної пам’яті підготував фотодокументальну виставку "100 років сусідства: Україна і Польща", що допоможе глибше зрозуміти причини та наслідки історичних процесів, які пережили наші країни.

 

Їх розуміння дозволить уникнути помилок минулого та знайти спільну платформу для розбудови добросусідських стосунків між нашими державами нині, - переконаний Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Цьогоріч Україна і Польща відзначають століття відновлення незалежних держав. Наші народи пройшли схожий історичний шлях і це має сприяти порозумінню між нами сьогодні. Минуле українців та поляків здатне запропонувати нинішньому дню всю палітру відносин – від завзятого протистояння то плідної співпраці.

Саме про це різне минуле і розповідає наша виставка. Що саме з цього плекати як елемент спільної пам’яті для майбутнього вирішуємо ми. І саме ми, а не діячі минулого, відповідальні за цей вибір", - зазначає В’ятрович.

На відкриття виставки запрошені Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, представники Кабінету Міністрів, народні депутати, польські офіційні особи, журналісти, які висвітлюють тему українсько-польських стосунків.

Автори виставки: Володимир В'ятрович, Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Сергій Рябенко, Максим Майоров, Любов Крупник, Віталій Бака.

Інформаційні партнери: УНІА УКРІНФОРМ, Громадське радіо, Український тиждень, Главком, Україна молода, Новинарня.

Час: 1 листопада, четвер, 12:00

Місце: вул. Хрещатик, 22, (біля будівлі Головпоштамту)

Контакт: 044-290-80-17

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.