АНОНС: Лекція «Українські національні символи: походження, історія, міфи»

У Львові відомий історик прочитає лекцію про історію українського герба приурочену 100-річчю проголошенню ЗУНР.

Про це повідомляє Український Католицький Університет.

 

100 років назад була проголошена Західно-Українська Народна Республіка, яка дала початок об’єднанню українських земель в єдину соборну державу, що було проголошено Актом Злуки 22 січня 1919 р. у Києві.

На початку 1918 року синьо-жовтий прапор та Тризуб були офіційно прийняті Центральною Радою державними символами Української Народної Республіки. Серед можливих претендентів на загальноукраїнський знак був і Руський Лев, який зрештою в листопаді того ж року став гербом ЗУНР, однак після Акту Злуки поступився місцем Тризубу й на Західній Україні.

Ці символи мають давні традиції та складну історію, переплетену з різними сучасними міфами. Вони були заборонені за радянської епохи, але відновлені 1992 року як державні символи нової незалежної України.

Лектор: Андрій Гречило – доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства. Найновіша книга Андрія Гречила (у співавторстві з Богданом Завітієм) "Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення" була визнана кращою книгою Форуму Видавців 2018 та стала володарем гран-прі Book Forum Best Book Award.

На лекцію запрошуються студенти, викладачі, науковці та всі, кому небайдужа наша історія та розвиток української держави.

Час: 1 листопада, четвер, 16.00

Місце: Паркова аудиторія, Центр Шептицького, вул. Стрийська, 29, м. Львів

Реєстрація

Вхід вільний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?