АНОНС: Проект про боротьбу УПА “Проти Голіафа” відкриють в УКРІНФОРМі

Напередодні Дня захисників України вікна інформаційної агенції УКРІНФОРМ прикрасить проект “Проти Голіафа” — про жінок і чоловіків з УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

"Завдяки їм на мапі світу зараз є вільна Україна", — такий підсумок боротьби УПА та підпілля ОУН називають автори проекту "Проти Голіафа". Йдеться про вибір та рішення восьми осіб, які мали вплив на історію українського визвольного руху.  

 

"У проекті "Проти Голіафа" згадуємо тих відданих цінностям свободи чоловіків та жінок, хто мав відвагу постати проти обох тиранів. Хто мав силу не схилити перед ними чоло. Хто мав стратегію перемоги і волю її втілити. Хто на шляху до свободи перетнув межу відчаю. Сьогодні ми розповімо про вісім рішень восьми людей. Людей, які творили історію визвольного руху", — говорить історик Володимир Бірчак, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху.  

Символічним днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Цього ж дня Україна відзначає державне свято День захисників. Саме до цих двох дат організатори приурочили відкриття проекту.

Організатори запрошують до УКРІНФОРМу, щоб дізнатися хто є героями проекту та які рішення вони приймали.

Відкриватимуть виставку керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, генеральний директор УКРІНФОРМ Олександр Харченко, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Володимир Бірчак, Володимир В’ятрович, Петро Клим, Катерина Ніколаєнко, Олена Шарговська, Назар Ясиневич, Ярина Ясиневич.

11 жовтня, 11.30

Місце: біля входу в УКРІНФОРМ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Організатор: Центр досліджень визвольного руху. Партнери: Українське національне інформаційне агентство УКРІНФОРМ та Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.