АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані «Чому історичні фейки не допомагають, а шкодять?»

В Одесі відбудеться зустріч з Вахтангом Кіпіані, українським журналістом, головним редактором Інтернет-видання “Історична правда” та однойменного тележурналу на каналі ZIK.

В рамках зустрічі-лекції "Чому історичні фейки не допомагають, а шкодять?" поговорять про Василя Стуса та його адвоката.

 

Окрім того відбудеться презентація книги "Друга світова. Непридумані історії".

Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню "Історична правда", розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після.

Час: 13 листопада, вівторок, 19.00

Місце: Одеський культурний центр, вул. Василя Стуса 2 "Б"/7

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...