АНОНС: Лекція: ЗУНР у контексті антибільшовицької боротьби 1918–1923 рр.

З нагоди сторіччя із дня проголошення ЗУНР у Львові відбудеться відкрита лекція кандидатки історичних наук Ганни Тички на тему: "Аntemurale: ЗУНР у контексті антибільшовицької боротьби 1918–1923рр".

Про це повідомляє прес-служба Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

 

Дослідниця ознайомить із створенням та діяльністю ЗУНР у контексті міжнародних подій 1918–1923 рр. та роллю української республіки в антибільшовицькому протистоянні.

Історикиня розповість історію ідеї "форпосту Європи" та її актуалізацію в період польсько-української війни. Окрему увагу буде звернуто на поляризацію суспільної думки, зокрема про відмінності між польськими та українськими уявленнями про приналежність Галичини у контексті боротьби проти більшовицької загрози.

Ганна-Меланія Тичка проаналізує державницькі концепції Степана Томашівського та його бачення української галицької держави як "форпосту Європи проти східних варварів".

Довідково. Ганна-Меланія Тичка закінчила історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2018 р. здобула науковий ступінь кандидата історичних наук, є авторкою наукових публікацій з історії ХХ століття.

Час: 16 листопада, п’ятниця, 16.00

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", вул. Степана Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова)

Вхід до музею та на захід – вільний!

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?