Спецпроект

АНОНС: Лекція "На перехресті осмислення Голодомору"

У питанні змістовного навантаження терміну "Голодомор-геноцид", одностайності немає. Існує найменше три бачення цієї дефініції, у яких різняться погляди на хронологію та сукупність дій комуністичної влади, що підпадають під визначення "геноцид". Що це за бачення?

Про це повідомляє Likбез. Історичний Фронт.

 

Голодомор – одна з найбільш досліджених тем в історії України, їй присвячено десятки тисяч праць. Дослідники вже з’ясували обставини, висловили обґрунтовані пояснення причин та проаналізували наслідки цього злочину комуністичного режиму. Однак осмислення Голодомору далеке від свого завершення.

Наразі існує чимало дискусійних питань, а також різного роду міфів чи просто неточностей, які є частиною публічної розповіді про Голодомор. Увага лектора і, відповідно, тематика дискусії, буде зосереджена навколо трьох характерних проблем сучасного публічного дискурсу про Голодомор, які потребують уваги та вирішення:

Термінологія

Верифікація

Деполітизація

Зокрема, в українському суспільстві досягнуто консенсусу у принциповій оцінці Голодомору як геноциду Українського народу. Однак в питанні змістовного навантаження терміну "Голодомор-геноцид", одностайності немає. Існує найменше три бачення цієї дефініції, у яких різняться погляди на хронологію та сукупність дій комуністичної влади, що підпадають під визначення "геноцид".

Що це за бачення? Які аргументи на користь кожного із них? Що таке верифікація і навіщо вона потрібна? В чому проявляється і якою є шкода від політизації проблеми? На ці та інші питання можна почути відповідь і подискутувати на лекції Геннадій Єфіменко, к.і.н., старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії"

Час: 17 листопада, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, 4 поверх.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.