Спецпроект

АНОНС: Лекція "На перехресті осмислення Голодомору"

У питанні змістовного навантаження терміну "Голодомор-геноцид", одностайності немає. Існує найменше три бачення цієї дефініції, у яких різняться погляди на хронологію та сукупність дій комуністичної влади, що підпадають під визначення "геноцид". Що це за бачення?

Про це повідомляє Likбез. Історичний Фронт.

 

Голодомор – одна з найбільш досліджених тем в історії України, їй присвячено десятки тисяч праць. Дослідники вже з’ясували обставини, висловили обґрунтовані пояснення причин та проаналізували наслідки цього злочину комуністичного режиму. Однак осмислення Голодомору далеке від свого завершення.

Наразі існує чимало дискусійних питань, а також різного роду міфів чи просто неточностей, які є частиною публічної розповіді про Голодомор. Увага лектора і, відповідно, тематика дискусії, буде зосереджена навколо трьох характерних проблем сучасного публічного дискурсу про Голодомор, які потребують уваги та вирішення:

Термінологія

Верифікація

Деполітизація

Зокрема, в українському суспільстві досягнуто консенсусу у принциповій оцінці Голодомору як геноциду Українського народу. Однак в питанні змістовного навантаження терміну "Голодомор-геноцид", одностайності немає. Існує найменше три бачення цієї дефініції, у яких різняться погляди на хронологію та сукупність дій комуністичної влади, що підпадають під визначення "геноцид".

Що це за бачення? Які аргументи на користь кожного із них? Що таке верифікація і навіщо вона потрібна? В чому проявляється і якою є шкода від політизації проблеми? На ці та інші питання можна почути відповідь і подискутувати на лекції Геннадій Єфіменко, к.і.н., старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії"

Час: 17 листопада, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, 4 поверх.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.