Спецпроект

Вікіпедист створив інтерактивну мапу спогадів очевидців Голодомору

Громадський активіст, адміністратор української "Вікіпедії" та засновник ініціативи "Переходь на українську" Олександр Іванов створив та опублікував мапу спогадів очевидців Голодомору.

Про це повідомляє сайт проекту Українського інституту національної пам'яті "Голодомор-85".

Автор пояснює свою методику роботи над втіленням ідеї: "Я узяв все, що було на Радіо Свобода, Українському тижні, Gazeta.Ua та на ютуб-каналі Golden Lion (це найбільший канал із відеоспогадами про Голодомор) за всі роки".

На мапі можна побачити кілька видів позначок. Кожна із них прив’язана до георгафічної локації, про яку йдеться у спогадах. Іконка кіноплівки: відеоісторія, конверту – текстова історія, фотоапарата – світлини.

 Щоб відкрити карту, тисніть сюди

"Смерть мільйонів людей сприймається як статистика. Історія кожної людини, яка пережила Голодомор, сприймається як трагедія. Витратьте кілька хвилин і подивіться чи почитайте спогади про Голодомор близько до свого населеного пункту", – закликає Олександр Іванов.

Наразі карта містить уже сотні позначок, але це лише початок великої роботи. Існують десятки тисяч спогадів про Голодомор. І всі вони мають бути нанесені на карту.

Спогади про Голодомор, яких немає на карті, можна надсилати на адресу – holodomorgenocide@gmail.com.

Нагадаємо, У штаті Північна Кароліна визнали Голодомор 1932—1933 років в Україні геноцидом українського народу.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб