Спецпроект

Президент Словаччини засудив спроби виправдання Голодомору

Усі народи світу повинні рішуче відкидати будь-які спроби виправдати смертоносну політику, що спричинила Голодомор в Україні, та намагання маніпулювати цією темою.

Про це заявив президент Словаччини Андрей Кіска у виступі на міжнародному форумі "Україна пам’ятає, світ визнає", пише Європейська Правда із посиланням на "Укрінформ".

Андрей Кіска під час вашування жертв Голодомору

 

"Ця трагедія змінила життя мільйонів людей і багатьох націй, і наша моральна відповідальність – не забути її, зробити все можливе, щоб така безпрецедентна людська трагедія ніколи не повторилася, рішуче відкидати будь-які спроби виправдати цю смертоносну політику або маніпулювати за допомогою пропаганди", - сказав Кіска.

Він зазначив, що історія Голодомору – це найгірший прояв порушення норм гуманності.

На думку словацького лідера, жодна статистика не виміряє страждань, заподіяних мільйонам людей з єдиною метою – зламати їхню волю і в такий спосіб досягти влади над ними.

"Це наша відповідальність – допомогти повністю розкрити історичну правду, і ця правда повинна стати моральним компасом для нас і майбутніх поколінь", - додав президент Словаччини.

Нагадуємо, що Міністерство закордонних справ Російської Федерації в офіційній заяві заперечило, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом української нації.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».