У Києві на арці Дружби народів з'явилася "тріщина". ФОТО

На арці Дружби народів у Києві активісти намалювали тріщину в знак солідарності з тими українцями, які перебувають в російських в'язницях.

Цей проект реалізували кілька громадських організацій – повідомляє ВВС. Україна.

 Фото: Катерина Бутко

За інформацією однієї з активісток Олександри Матвійчук, тріщину намалювали саме в День пам'яті жертв Голодомору, що дуже символічно.

"Зауважимо, що ми жодним чином не ставимо під сумнів культурну та історичну цінність пам'ятки арка Дружби народів і відкидаємо, будь-які можливі спекуляції з цього приводу", - вказують активісти.

 Фото: Катерина Бутко

За словами Олександри, всі дозволи на дану акцію вони отримали.

"У зв'язку з триваючою війною на сході України, окупацією Криму, незаконним утримуванням українських громадян з політичних мотивів Росією, ми виступаємо з цією заявою, підписуючи її "тріщиною дружби" на символічній пам'ятці – арці Дружби народів".

 Фото: Катерина Бутко

Читайте також:

Кропивницька область — так, Січеславська — ні. Результати голосування у Верховній Раді

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.