Спецпроект

США про Голодомор: Сьогодні Росія знову намагається знищити українську ідентичність

Офіційний Вашингтон вшановує 85-ті роковини Голодомору, спричиненого режимом Сталіна, підкресливши, що Кремль досі намагається зруйнувати українську самоідентичність.

Як повідомляє Українська Правда, про це йдеться в офіційній заяві Державного департаменту США.

 

"Цього місяця ми приєднуємось до українців по всьому світу у вшануванні 85-тих роковин Голодомору, коли мільйони невинних українців були навмисно заморені голодом до смерті режимом Йосифа Сталіна", - сказано в документі.

У Держдепі підкреслили, що Радянський Союз здійснив варварське захоплення української землі та забрав врожай з навмисною політичною метою – підкорити український народ і націю.

"Сьогодні українці знову вмирають в результаті намагань Росії знищити їхню ідентичність і західні прагнення народу України. Російська агресія, що триває на сході України, спричинила понад 10 тисяч смертей. Тим не менше, Росія не переможе незламний український дух, так само як і не задушить прагнення українців до кращого майбутнього", - заявили у Держдепі США.

У документі вказнано, що, вшановуючи мільйони невинних жертв Голодомору, США підтверджують непохитну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та право українців обирати свій власний шлях.

Нагадуємо, що Міністерство закордонних справ Російської Федерації в офіційній заяві заперечило, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом української нації.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».