Спецпроект

Сила пам’яті. А. Рудницька вшанувала жертв Голодомору доброчинною акцією

Уже не перший рік відома співачка, телеведуча і волонтерка Анжеліка Рудницька до Дня вшанування пам’ять жертв Голодомору організовує благодійну акцію «Свічка пам’яті».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 Фото: УІНП

Цього разу метою заходу, крім спогадів про минуле та молитов, був збір коштів для хоспісу для літніх людей, що у селі Скибин на Київщині. У цьому хоспісі доживають віку люди, яким довелося тікати з прифронтової зони і шукати спокою за десятки кілометрів від рідного дому.

Цього року місцем для акції "Свічка пам’яті" стала Церква Святої Катерини, більш відома, як Лютеранська Кірха, що в центрі столиці. Храмовий антураж якнайкраще підходив до атмосфери заходу.

Як і духовна музика у виконанні хору Київської Православної Богословської Академії чи Камерного дівочого хору Музичної школи ім. Лисенка, народні псалми від гурту "Стодивниця", виступ бандуриста Романа Гриньківа, "Колискова" Анжеліки Рудницької, а також спогади про своє дитинство і розповіді батьків і дідів, підкріплене поезією Вадима Крищенка, Анатолія Матвійчука та молодої поетки і радіоведучої Злати-Зоряни Паламарчук.

Фото: УІНП

 

Доповненням до мистецької частини стала відкрита лекція професорки Людмили Гриневич про Голодомор як сплановану акцію геноциду українського народу. "Як і у випадку з Голокостом єврейського народу в часи Другої світової війни, тут можна чітко простежити механізми, якими готувався і здійснювався цей геноцид.

По-перше, потужно працювала радянська пропаганда, яка спочатку зробила куркуля головним ворогом радянської влади, потім демонізувала його, і під кінець дегуманізувала, виставляючи в образах змій, гадів чи інших тварин, яких треба знищити.

По-друге, система хлібозаготівлі вщент зруйнувала економічну систему українського села, що стало головною причиною голоду. А, по-третє, мало хто говорить, що захоплення України більшовиками у 20-х роках було, по-суті, її окупацією з боку більшовицької Росії.

Адже, із 1 мільйона 200 тисяч червоноармійців, які прийшли в Україну робити революцію, 998 тисяч було вихідцями із центрально-російських губерній! І головна їхня мотивація для цієї революції була "на Украине есть хлеб, а нам жрать нечего", - розповідає Людмила Гриневич.

Такі акції Анжеліка Рудницька проводить багато років поспіль. "Правда про Голодомор настільки страшна, що про неї треба не говорити, а кричати. Щороку "Територія А" долучає свій голос і свої сили, щоб розповісти українцям правду про самих себе і про ворога, який нищив нас у минулому і намагається нищити зараз.

Цьогоріч мені здавалося, що моїх сил не вистачить, щоб зробити цей вечір. Але вся команда запитала мене: "А хто ж тоді це робитиме". Ніхто, крім нас… Дякую всім, хто підтримав цю акцію. Малими кроками творимо велику країну", - зазначила Анжеліка Рудницька.

 Фото: УІНП

Співорганізаторами акції виступили Міністерство культури України, мистецька агенція "Територія А" та Український інститут національної пам‘яті. Партнерами "Свічки пам’яті стали Український науково-дослідний та освітній центр дослідження Голодомору, Центр фольклору та етнографії, S.A.L-show.

Усі, хто прийшов на акцію "Свічка пам’яті", мав змогу зробити свій благодійний внесок на потреби хоспісу для літніх людей, що у селі Скибин на Київщині, де проживають переселенці з прифронтової зони.

Як повідомила Анжеліка Рудницька, усього за вечір було зібрано 6 500 гривень. Сама ж співачка уже оголосила про нову благодійну акцію – збір тисячі подарунків для дітей до Дня Святого Миколая.

Нагадуємо, що Міністерство закордонних справ Російської Федерації в офіційній заяві заперечило, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом української нації.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.