АНОНС: Захід "Місто у часи тоталітаризму. Львів у 1939-1944 років"

В Українському католицькому університеті розмовлятимуть про історію, яка об'єднує і роз'єднує, історичну пам'ять та спільних героїв, події, задокументовані в хроніці Львова та трагедію Тюрми на Лонцького.

Як повідомляють організатори, захід складається із двох частин:

1. Перегляд запису екскурсії Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", з супроводом фахівця-екскурсовода працівника музею.

2. Питання-відповіді. Обговорення. У основі обговорення – рефлексії на події в "Тюрмі на Лонцького", описані у романі Юрія Винничука "Танго смерті".

Родичі над тілами розстріляних в'язнів на подвір'ї Тюрми на Лонцького, Львів, літо 1941 року

 

Для тих, хто не зможе бути присутнім на заході у приміщенні Гуманітарного факультету УКУ, передбачена онлайн трансляція з інтернет-сторінки Львівського театру ляльок.

Колективний перегляд відео стріму із події відбуватиметься у різних містах України у приміщеннях локальних громадських організацій. Таким чином, у обговоренні братиме участь загальноукраїнська аудиторія.

На сьогодні участь підтвердили організатори перегляду із Івано-Франківська, Лисичанська, Бахмута, Сєвєродонецька, Попасної, Полтави, Одеси.

Учасники відео мосту – глядачі, та громадські активісти з різних міст України матимуть можливість у онлайн режимі задати питання та отримати відповіді фахівців-істориків.

Проект відбувається за підтримки:

Кафедри нової і новітньої історії України УКУ в рамках реалізації навчально-дослідної програми "Українське ХХ століття";

Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького";

Українського культурного фонду.

Час: 27 листопада, вівторок, 17.30-19.00

Місце: Гуманітарний факультет УКУ, вул Козельницька, 2а, вул. Свєнціцького, 17, м. Львів

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?