У Києві з'явилася вулиця Ґедройця

У четвер, 29 листопада, на пленарному засіданні Київської міської ради депутати перейменували вулицю Тверську у центрі Києва на вулицю Єжи Ґедройця.

Перейменування підтримали 79 депутатів, повідомляє Еспресо із посиланням на прес-службу Київської міської ради.

 Єжи Ґедройць пояснює Збіґнєву Бжезинському, як грати на "Великій шахівниці". Літературний інститут, 1963 рік

Рішення Київради було косолідованим. Як свідчать резульатати поіменного коголосування, за нього проголосували представники всіх фракцій, депутати яких зареєструвалися на засіданні.

Як йдеться у повідомленні, таке рішення сприятиме вшануванню пам’яті видатного польського публіциста і громадського діяча, активного прихильника польсько-української співпраці. Зазначимо, що письменник був противником взаємних територіальних претензій.

"Саме завдяки Єжи Ґєдройцеві змінився підхід до України в Польщі, серед культурної інтелігенції і в політичних колах, які зрозуміли, що українці - це не вороги, а сильна європейська нація, що має право на свою державу", - заявив депутат Верховної Ради Микола Княжицький, який прийшов на засідання Київради.

"Дякую депутатам Київради і всім, хто підтримував це рішення і його ініціював! Особливо Данилові Лубківському, з яким ми разом мали честь виступити на засіданні" - доповнив він.

Участь у громадському обговоренні, яке тривало з 28 грудня 2017 року до 15 січня 2018 року взяли 2228 осіб. Із них 1495 громадян, а це 67%, підтримали перейменування.

Читайте також:

Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина

Вулиці Ґедройця не буде? "Свободі" дорога Тверська у Києві

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?