АНОНС: У Верховній Раді відкриється виставка «Донбас: ПерепРRОчитання образу»

Виставка є спробою деконструювання негативного медійного образу краю як "особливого" регіону, створеного російською пропагандою та актуалізованого в українському суспільстві в умовах війни Росії проти України.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

"Ми створили виставку, яка є спробою подолання нав’язуваного російською пропагандою уявлення про Донбас, як "особливого" антиукраїнського регіону. Зібрані цікаві факти з історії заселення краю мають показати його, як цивілізаційно-культурне перехрестя, простір який завжди був привабливим для людини.

Приділивши увагу "антирадянським виступам" та проявам суспільної незгоди серед жителів Донецької та Луганської областей ми намагалися спростувати образ найбільш зрадянізованого регіону України", - зазначає один з авторів виставки, співробітник Українського інституту національної пам’яті Ігор Карєтніков.

Виставка містить маловідомі матеріали з фондів Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Галузевого державного архіву СБУ, а також документи з Державного архіву Донецької області.

Спікери:

Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті;

Микола Княжицький, Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності;

Ганна Гопко, Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

Час: 4 грудня, вівторок, 12:00

Місце: Приміщення Верховної Ради України, м.Київ, вул М. Грушевського 5

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам'яті, тел. (044) 290-80-17

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?