Найвищу статую у світі встановили на честь "архітектора незалежної Індії"

Найвищу статую у світі офіційно відкрив прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді 31 жовтня. Розроблена у співробітництві з Michael Graves Architecture & Design, Статуя єдності досягає 182 м в висоту, що майже в два рази перевищує висоту американської Статуї свободи.

У самому монументі відображено образ Сардара Пателя, державного й політичного діяча Індійського національного конгресу, який доклав великих зусиль для збереження цілісності республіки. Пателя, який помер в 1950 році, називають "архітектором незалежної Індії", передає сайт HIS.

 Усі фото: his.ua
 

Статую було встановлено недалеко від міста Навагам у штаті Гуджарат. На реалізацію проекту владі та архітекторам знадобилося близько п'яти років.

Конструкція монумента складається з двох композитних бетонних циліндричних конусів, оточених сталевою рамою. На цій рамі тримається зовнішнє облицювання монумента. Оглядова галерея, що стала частиною об'єкта, відкриває вид на дамбу гідроелектростанції Сардар Саровар і прилеглі гірські хребти.

 

Крім оглядової галереї, що знаходиться на висоті 152 м, до монументу примикає комплекс з центром для відвідувачів і садом. Архітектори з Michael Graves Architecture & Design розробили мережу доріг, що з'єднують монумент з місцевими поселеннями.  

ДОВІДКА:

Валлабхаї Патель (1875—1950) — індійський політичний і держвний діяч, адвокат, борець за незлаженість Індії. Послідновник Махатми Ганді, один із лідерів партії Індійський національний конгрес. Перший міністр закордонних справ та заступник прем’єр-міністра незалежної Індії (1947—1950).

Доклав зусиль для того, щоб усі індійські штати, які перебували під владою Великої Британії, ввійшли в новостворену Індійську республіку. Співавтор конституції держави.

Під час індо-пакистанської війни 1947 року фактично виконував обов’язки головнокомандувача армії. За свої заслуги отримав від народу Індії почесне прізвисько "Сардар" ("Вождь").

Нагадуємо, Президент України відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипломатичної місії УНР у Стамбулі в 1919-1922 роках

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.