Торпеду часів Першої світової війни знайшли неподалік кримського узбережжя

На Південному березі Криму в районі Нижньої Ореанди виявили п’ятиметрову торпеду, імовірно, часів Першої світової війни.

Боєприпас виявив дайвер ялтинської громадської організації "Акватекс" Ігор Зорін, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

Ігор Зорін, який виявив боєприпас

Водолаз розповів, що торпеда перебуває на глибині 35 метрів і повернута в бік берега.

"Відстань від берега приблизно метрів 300. Виріб лежить на краю переходу на глибину. П’ятиметрова, з вигляду – часів Першої світової війни", – розповів Зорін.

За його словами, він відразу повідомив про знахідку підконтрольним Росії органам Криму. Як тільки закінчиться штормова погода, на місце прибудуть військові фахівці для обстеження небезпечної знахідки.

На сайтах підконтрольних Москві управлінь ФСБ і МНС у Криму інформації про знахідку поки немає.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.