Почесний директор Інституту археології України: "Я считаю себя частицей Русского мира"

"Русскій мір народжувався на берегах Дніпра", — заявив почесний директор Інституту археології України академік Петро Толочко 1 листопада в Державному кремлівському палаці в Москві.

Промова археолога пролунала на відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору з нагоди 25-ліття організації. Про це повідомляє офіційний сайт Московського Патріархату.

Пленарне засідання відвідали президент Росії Володимир Путін та патріарх Московський Кирило.

"Чому я тут, на Весвітньому російському соборі? Передусім тому, що я вважаю це даниною поваги моєму другові Валерію Ганичеву, який творив разом із вами цю організацію. На жаль, він пішов від нас, але я віддаю йому данину пам’яті своєю присутністю тут. По-друге, тому що я вважаю себе часткою Русского міра. Русскій мір починався не з Московського царства. Він народжувався на берегах Дніпра, на давній Київській Русі", — пояснив Петро Толочко свою участь у заході і додав:

"Свого часу я навіть пропонував дати Русскому міру другу назву — Східнослов’янський православний світ. Вона більш нейтральна, хоча, по суті, та ж саме, і, звісно, цей світ включає в себе й мою рідну Україну. Хотів би сподіватися, що час безладдя завершиться й історія викермує на битий шлях.

Не знаю, що нам робити в Брюсселі або Вашингтоні, я там чужий, але я свій у Москві й Петербурзі, і таких в Україні мільйони. Мені приємно, що процес нашої співпраці, почавшись Бог знає коли, не закінчується й сьогодні. Зараз у залі сидить Василь Семенович Лановой [народний артист СРСР і РФ – ІП], і він мені сказав: "Ну що, почекаємо ще трошки?". Думаю, почекаємо. Історична правда не дозволить розірвати нащ кровний союз східнослов’янських братських народів!".

 Офіційний сайт Інституту археології НАНУ називає Петра Толочка "почесним директором інституту"

Патріарх Кирило у відповідь заявив, що Україну в царський час називали Малоросією не через намагання її принизити, а тому що Київ був матір’ю міст руських і джерелом руської цивілізації.

"Звісно, те, що нині відбувається, — це дуже небезпечний політичний процес. Але в його основі — хибна історіософія і підтасовка історичних фактів. Тому наша найважливіша і праивльна відповідь усім тим, хто намагається зруйнувати наш світ, — це відповідь, яку ми повинні черпати з нашої історії. І те, що ви, Петре Петровичу, так відкрито засвідчуєте свою позицію, в тому числі й в Україні, свідчить про те, що ви не тільки чудовий історик, але й дуже сильна людина, віддана науці, віддана історичній правді", — похвалив Толочка Московський патріарх.

Як відомо, доктор історичних наук, професор Петро Толочко є почесним директором Інституту археології НАН України, іноземним членом Російської академії наук, а також членом президії Всесвітнього російського народного собору. Раніше він очолював Інститут археології (1987—2017), займався дослідженнями походження східних слов’ян, історії Київської Русі та середньовіччя. З 2005 року Петро Толочко очолював Партію Політики Путіна. 

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.