АНОНС: Лекція «Державотворення Гетьмана Павла Скоропадського»

Гетьмана Павла Скоропадського вважають одним з найнеоднозначних діячів доби Української революції 1917-1921 років. Можливо тому у час незалежної України, від 90-х років замовчувався, та й досі не достатньо висвітлений період існування Української держави Скоропадського.

Про це повідомляє "Пам’ять Нації".

 

Під час лекції ви не лише почуєте про діяльність Гетьмана, а й проаналізуєте історичні події того періоду, як своєрідний спадок, що залишив нам Павло Скоропадський.

Зможете відрефлексувати з приводу того, які помилки він зробив, які були успіхи та досягнення і, взагалі, яким був його життєвий шлях. Головна мета лекції – знайти золоту середину в оцінці постаті Гетьмана Павла Скоропадського.

Лекцію прочитає Дмитро Шурхало – журналіст, автор книг "Українська якбитологія", "Міфи Другої світової війни" та "Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники", ведучий передачі "Історична Свобода" на Радіо Свобода.

Захід відбудеться в рамках лекторію проекту "Пам'ять нації"

Час: 15 грудня, субота, 16:00

Місце: Козацький дім (2 поверх), провулок Тараса Шевченка, 5, м. Київ.

Вхід вільний/реєстрація

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.