АНОНС: відкриття виставки «Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова»

25 робіт художника про 5 років країни. Спокійно і проникливо про наші 2013–2018-й.

Національний музей Революції Гідності та Центр досліджень визвольного руху запрошують в на відкриття виставки "Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова".

Який вигляд має фронтова тиша?

Наскільки близько до війни?

Які вони — волонтери і добровольці?

Яким залишиться у нашій пам’яті Іловайськ?

 

"Революція Гідності, російська агресія, окупація Криму, війна на Донбасі: всі ці події вкладаються у п'ять років. Але вони стали визначальними. Ми навчилися брати відповідальність за країну – волонтери, воїни, реформатори.

Ми дізналися, як це – підтримувати наших бранців у російському полоні. Потрібен талант митця, щоб описати, проговорити, показати нам самих себе, і нас – світові. Тож пропонуємо озирнутися на шлях свободи завдяки роботам Нікіти Тітова", – говорять організатори.

Нікіта Тітов – відомий український художник, народився в 1973 році у місті Їхві, Естонія. Закінчив художньо-графічний факультет Харківського педагогічного університету. Працював у рекламі, книговидавництві як книжковий графік, як художник співпрацював із театрами.

Участь у відкритті візьмуть:

Нікіта Тітов, художник;

Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності;

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;

Олександр Харченко, Генеральний директор УКРІНФОРМу;

Ярина Ясиневич, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті.

Над проектом працювали: Нікіта Тітов, Марина Сингаївська, Ольга Сало, Володимир В’ятрович, Олена Шарговська, Катерина Ніколаєнко, Петро Клим, Іван Кішка, Ярина Ясиневич.

Час: 18 грудня, вівторок, 14:00

Місце: УКРІНФОРМ, вул. Богдана Хмельницького 8/16 (М "Театральна"), м. Київ

Виставка триватиме: з 18 грудня 2018 року до 1 січня 2019 року.

Довідки й акредитація ЗМІ: +38 096 21 333 90, +38 044 222 50 14, press@maidanmuseum.org

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.