Науковці показали вміст недавно знайденого повстанського архіву. ФОТО, ВІДЕО

Звіти підпілля ОУН, листування провідників, списки загиблих і депортованих, радянські документи. Таким є вміст архіву ОУН, знайденого недавно в Самбірському районі Львівської області.

Про це в коментарі Гал-інфо розповів генеральний директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

У віднайденому архівів – десятки документів. Серед них є добре збережені і такі, які перебувають у вкрай критичному стані. За словами Забілого, спершу архів був закопаний просто в землі, після чого його переховали в бідон.

 
 

Архів складається зі звітів датованих 19461948 роками. Найбільше дослідників зацікавили списки загиблих повстанців, але наразі відкрити їх неможливо, аби не втратити інформацію.

"Це дуже цікавий документ  "Список упавших. Репортажі". Іншими словами – це список загиблих із описом того де, і за яких обставин вони загинули. Також є список арештованих, але його теж наразі відкрити неможливо. В архіві є списки депортованих під час сумнозвісної операції "Запад" "Реєстрація вивезених на Сибір родин". Вони у досить непоганому стані збереження. Є й робочий зошит зв’язкового, або референта пропаганди, він також потребує реставрації та консервації",  зазначив Руслан Забілий.

 
 


Також в архіві є низка документів радянського зразка: військові квитки, свідоцтво про народження, комсомольські квитки.Окрім того, в архіві міститься зібрана повстанцями інформація про тих, хто співпрацював з окупаційною радянською владою: списки комсомольців, інформація про установи Дрогобицького району, про місцеву адміністрацію. Уся ця інформація дуже детальна. Тут вказані прізвища і навіть місячна платня у карбованцях.

 

"Нашу увагу привернув один документ  комсомольський квиток із вкладеною у нього фотографією. На світлині чоловік у військовій радянській формі. Документ виданий на ім’я Богдана Площинського у лютому 1946 року. Потрібно пошукати це прізвище у списках комсомольців, які містяться у цьому архів" розповів Руслан Забілий.

Наразі науковці проводять першочергові рятувальні роботи, аби не втратити цінну інформацію. 

Більше фото документів архіву підпілля ОУН Самбірщини дивіться в матеріалі  "Гал-Інфо".

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.