Пам’ятник Суворову у Києві демонтують – рішення Мінкульту

Експертна комісія Міністерства культури підтримала перенесення пам’ятника російському полководцю Олександру Суворову з подвір’я Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

Про це повідомляє Главком із посиланням на Facebook очільника міністерства культури Євгена Нищука.

 Фото: Главком

Зазначається, що комісія одноголосно ухвалила рішення, яке дозволить перенести пам’ятник.

"Про необхідність цього я неодноразово говорив вже протягом декількох років і у ЗМІ, і у спілкуванні з керівництвом Ліцею, і з мною глибоко шановним Героєм України Ігорем Гордійчуком.

Та, ухвалення рішення щодо пам‘ятки місцевого значення – процес, до якого причетне не лише Міністерство. І комусь, вочевидь, було вигідне зволікання, а як наслідок – спекуляції та перекручування", – зазначив міністр культури.

Прес-секретар Нищука Юлія Даценко у коментарі ЗМІ уточнила, що рішення комісії є остаточним.

Читайте також:

Монумент Слави у Львові знесуть до Нового Року

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.